Вищать бензопилки, палають багаття. Стоїмо край вирубки і спілкуємося з директором Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства Василем Юхимчуком щодо її доцільності. Посадовець охоче пояснює, що вирубка суцільна санітарна, що сосна тут всихає, тому доки не зіпсувалася геть, хочуть її превентивно зрізати і отримати трохи ділової деревини. Кошти з продажу, каже, підуть на відновлення лісу. А ось на жодне запитання щодо полювання Василь Якович відповідати не хоче. Тільки сухо промовляє: «Спитайте «КЕДР».
28 друзів колишнього президента
«КЕДР» — це ексклюзивне мисливське співтовариство друзів колишнього президента. Наші колеги із сайту «Українська правда» чотири роки тому опублікували повний список тих, хто хотів полювати разом з диктатором. Останнім із тих, хто вступив до клубу, виявився Андрій Клюєв. Він написав заяву про вступ 28 грудня 2013, коли Євромайдан був у розпалі. А вже 10 лютого 2014-го — за 12 днів до втечі Януковича із країни — заплатив 120 тисяч гривень вступного внеску. У фінальному реєстрі — 28 осіб, ціла когорта міністрів, чиновників, депутатів і бізнесменів. Частина з них втекла разом зі своїм хазяїном, частина ходить на допити у Генпрокуратуру. А ось ще чимала кількість «кедровиків» пречудово почувається і нині. Мають нові депутатські мандати, успішно примножують свої мільярди. І, схоже, з нетерпінням чекають на повернення «баті».
Під час недавнього прес-туру журналісти могли на власні очі переконатися, що шлагбауми і надалі надійно перекривають проїзд до сотень мисливських вишок, триметровий паркан і надалі огороджує велетенський (12 500 погонних метрів) вольєр. За даними «Вісника держзакупівель», у 2010—2012 роках за рахунок платників податків витратили на цей вольєр майже 1,9 мільйона гривень. Таблички з написами «Товариство мисливців та рибалок «КЕДР». Мисливські угіддя. Прохід та проїзд заборонено» виблискують свіжою фарбою.
У 2012-му Київська обласна рада передала «КЕДРу» мисливські угіддя Дніпровсько-Тетерівського в користування на 49 років. Угода досі чинна. Тобто тут фактично два господарі — державне лісомисливське підприємство, підпорядковане Держлісагентству, і кодло Януковича. І, схоже, нинішніх чиновників це влаштовує. Для повернення урочищ Острів та Акація, які вклинюються в територію господарства і їх теж свого часу хитро привласнив «КЕДР», держава вже зробила певні кроки. А ось із поверненням мисливських угідь кінь не валявся.
Де відпочити трударям?
У столиці, за неофіційними даними, близько 5 мільйонів жителів. Хоч інфраструктура міста, зокрема рекреаційна, розрахована лише на 2,5 мільйона. Парки і сквери Києва перевантажені, Голосіївський національний природний парк не справляється з потоком охочих поспілкуватися з природою. Чудовою підмогою у справі відновлення сил киян і гостей міста може стати новий національний природний парк, створений на місці мисливських угідь Януковича. Це близько від Києва — 40—50 хвилин хорошою дорогою. Лісовий масив виходить на берег Київського водосховища. Самою територією угідь прокладено понад
Парк має всі передумови стати самоокупним. Його найцінніші у природному сенсі території: болота, заплави річок Хорора і Тетерів тощо виокремлять у заповідну зону, куди доступ матимуть лише науковці. У господарській вестимуть традиційну лісогосподарську діяльність. І нарешті окреслюється зона рекреації, найпривабливіша для відпочивальників і спраглих нових знань і вражень громадян. Про природні багатства Сухолуччя «УК» розповідав у статті «Сухолуччя чекає на науковців і туристів» 3 вересня 2016-го.
А Державне агентство лісових ресурсів проти
Цей докладний опис зонування майбутнього національного парку наводжу передовсім для керівництва Держлісагентства. Бо виконуючий обов’язки голови цього відомства Володимир Бондар каже, що, хоч і дасть згоду на створення парку, але тільки на 5 тисячах гектарів. А на решті території, зазначає, нічого цінного для заповідання немає. Шановний пане Володимире, тож не про природний заповідник ідеться, де вся територія — суперцінна природа і вхід — лише для дослідників. Пропонують створити національний природний парк, серед завдань якого не лише охорона природи, а й рекреація. І тому логічно перепрофілювати під парк одразу всю територію. І тоді парку дістануться і всі створені за державний кошт дороги, і приміщення адміністрації, і ліс, і берег, і болота. А згодом, може, й території Акації та Острова приєднаємо як цікаві для туристів зразки панського несматку часів диктатури Януковича.
Після створення НПП й інтерес «КЕДРа» до цих територій пропаде, бо полювати у нацпарках заборонено.
Та, може, я дарма витрачаю сили на переконання керівника ДАЛРу? Може, він усе це знає і свідомо саботує перетворення панського полювання 28 друзів Януковича на рекреаційний об’єкт для всіх українців і полігон для вітчизняної й міжнародної науки? Недарма ж пан Бондар офіційно заявив: «Твердження, що ліс, у якому полював Янукович, має стати національним парком, не може бути аргументом». Як на мене, це означає, що очільник державної установи країни, де перемогла Революція гідності, прямо заявляє: диктатор скоро повернеться, і його власність чіпати — ні-ні, бо то панське.
Заповідний провал
За підрахунками експертів ГО «Екологія. Право. Людина», торік в Україні створено лише 0,05% проектованих заповідних територій. В абсолютних цифрах це приблизно 3,2 тисячі гектарів. А могло бути вдесятеро більше — на 30 тисячах гектарів, якби створили НПП «Дінпровсько-Тетерівський» (Сухолуччя). Усі документи для цього давно підготували громадськість і науковці, а Мінприроди — проект указу Президента. Є всі погодження. Крім одного — Держлісагентства. Один підпис — і показники заповідності істотно зростають, зобов’язання перед Європою виконуємо ретельніше. Але, вочевидь, керівники Держлісу в Європу не хочуть.
Тут є два шляхи: або поміняти керівника Держлісагентства на того, хто має державницьку позицію, або ухвалити рішення Кабміну про схвалення проекту указу Президента щодо створення Дніпровсько-Тетерівського НПП без погоджувального підпису пана Бондара. Регламент Кабміну це дозволяє, оскільки є згода МінАПП, тобто міністерства, яке курирує ДАЛР і очільник якого є членом Кабміну.
А далі — слово за Президентом, який, не сумніваюся, ухвалить рішення про перетворення символу епохи Януковича Сухолуччя на національний природний парк, доступний усім громадянам.
МОВОЮ ЦИФР
Відповідно до постанови Кабміну від 6 серпня 2014 року №385 про Державну стратегію регіонального розвитку України на період до 2020 року, до 2017-го треба створити 6733 тисячі га природно-заповідного фонду, а до 2021 року — 9095 тисяч га. Відповідно частка природно-заповідного фонду має становити на 1 січня 2017-го 11% території держави, на початок січня 2021 року — 15%.
Постанови не виконано. За 2015 рік, за даними ЕПЛ, в Україні створили 1,3% запланованого, 2016-го — 3,4% (http://epl.org.ua). Тобто 2016 року площу природно-заповідного фонду розширено на трохи більш ніж 230 тисяч. З них 98,5% — Чорнобильський радіаційно-екологічний заповідник.
20 грудня 2017 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №1089 «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року». Там зазначено такі показники питомої ваги природно-заповідного фонду: 2014 рік — 6,1%, 2015-й — 6,3%, 2016-й — 6,6%, 2017-й — 8,7%, 2018-й — 10,8%, 2019-й — 12,9%, 2020 рік — 15%. Без створення НПП «Дніпровсько-Тетерівський» на усіх 30 тисячах гектарів, запропонованих Мінприроди та громадськістю до заповідання, виконати ці рішення уряду неможливо.
ДОВІДКА «УК»
На Острові і в Акації розташовано шикарні маєтки «Дім мисливця» та «Дім рибалки», в яких таборилися кедрівці під час полювання. Докладніше — у статті «Експозиція чванства і пихи» від 8 листопада 2016-го.
Ми в Google+