У Києві перебуває представницька делегація Комітету з ділового співробітництва з Україною Японської федерації бізнесу «Кейданрен», який очолює голова ради директорів корпорації «Марубені» Теруо Асада. Шляхи й механізми подальшої співпраці поважні гості обговорили з вищими особами нашої держави.
Під час зустрічі Президента Петра Порошенка йшлося про шляхи розширення інвестиційного й торговельно-економічного співробітництва. Теруо Асада зазначив, що завдяки проведеним за останні роки реформам Україна — найперспективніша країна з точки зору інвестицій та бізнесу.
Позитивно відзначено й проведення спільного засідання Координаційної ради з економічного співробітництва з Японією при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі за участі «Кейданрен».
Наша сторона зацікавлена у зміцненні співпраці в реалізації масштабних проектів розвитку інфраструктури, енергетики, захисту довкілля, інформаційних технологій тощо, повідомляє департамент прес-служби АП.
Досвід поліпшує діловий клімат
Про відчуття значної політичної та економічної підтримки японського уряду, зацікавлення в поглибленні інвестицій, розгортанні нових виробництв на нашій території говорив з гостями і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
«Ми вийшли з кризи. Маємо економічне зростання і цього року налаштовані на проведення важливих і непростих реформ. А зростання економіки — добрий сигнал для інвестування. Тим більше, що в нас широкий спектр співпраці — від ІТ до агросектору та інфраструктури. Ми зацікавлені у створенні реального виробництва в Україні, — наголосив Володимир Гройсман. — Діловий клімат тільки змінюватиметься».
Теруо Асада підкреслив, що японський бізнес може стати у великій пригоді Україні, бо зацікавлений у таких секторах, як відновлювана енергетика, будівництво швидкісних автомагістралей, зокрема на концесійній основі, модернізація портової інфраструктури. Згадав він і проект реконструкції Бортницької станції аерації, що на Київщині, який реалізують за фінансової підтримки уряду Японії, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
«Японські підприємства мають багатий досвід у реалізації таких проектів в інших країнах. Саме тому це може бути великим внеском у розвиток економіки та інфраструктури України. Вона може пишатися людським капіталом, привабливим для японських підприємств. Сподіваємося на успіх заявлених реформ, спрямованих на поліпшення ділового клімату. Ми налаштовані на інвестування в Україну, і гадаю, наші країни зможуть напрацювати стратегію співпраці за формулою win-win», — небезпідставно вважає Теруо Асада.
Інвестицій має побільшати
Згадане вже VII спільне засідання Комітету економічного співробітництва Японської федерації бізнесу «Кейданрен» та Координаційної ради з економічного співробітництва з Японією Мінекономрозвитку засвідчило важливість посилення двостороннього партнерства в усіх ключових галузях. Нині Україна має «недоторгований» обсяг зовнішньої торгівлі на суму приблизно 6 мільярдів доларів на рік. І Японія посідає одне з перших місць найперспективніших країн-партнерів. Таку думку висловив перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів.
Японія п’ята серед країн, з якими Україна недоторговує. Вона також входить до ТОП-20 найбільш перспективних країн з точки зору розвитку двосторонньої торговельно-економічної співпраці.
Теруо Асада погодився, що обсяги взаємної торгівлі між Україною та Японією незадовільні і їх можна істотно збільшити. Посилення взаємодії має включати розвиток інфраструктурних проектів, пасажирських і вантажних перевезень, машинобудування, ІТ-галузь, співпрацю в енергетиці, охороні довкілля, агропромисловому комплексі.
«Вважаємо, що нині замало прямих інвестицій з Японії в Україну, але прогрес реформ очевидний. Тож пропагуватимемо Україну японському бізнесу як надійного й перспективного партнера. Ми провели серйозне дослідження серед японських компаній і визначили очікування щодо України. Передусім це має бути продовження поліпшення бізнес-клімату. Треба напрацювати практичні рішення для спільних проектів і збільшення обсягу інвестицій в Україну, бо інтерес японських компаній дуже серйозний», — поділився оптимізмом Теруо Асада.
Тут має значення вигідне розташування України, її добрі логістичні можливості, високий фаховий потенціал, конкурентна вартість залучення працівників.
«Один з найбільш перспективних напрямів співпраці — агробізнес з огляду на величезний сільськогосподарський потенціал української землі. Продовжимо виведення на ринок Японії української м’ясо-молочної продукції, а також проекти сільськогосподарського машинобудування для малих фермерських господарств, розвиток логістики та інфраструктурних об’єктів в АПК, розвиток smart farming, можливе залучення експертної та фінансової допомоги Японії для забезпечення мережі національних референс-лабораторій і лабораторій офіційного контролю високоточним обладнанням», — резюмував Степан Кубів.
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+