Побудова сильної економіки передбачає запровадження рівних можливостей і правил для всіх. Зокрема йдеться про наявність електронних сервісів із мінімальним втручанням чиновника або й узагалі без цього. «Закритість деяких процесів — слабке місце. Тож потрібно змінювати систему, впроваджувати технології е-урядування. Це доступ, прозорість та єдині правила», —  підкреслив під час урядового зібрання Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Учасники засідання проаналізували ефективність наявних майданчиків електронних послуг, а також запровадження нових систем. Щодо останнього, то тимчасово виконуючий обов’язки голови Державної служби геології та надр Олег Кирилюк розказав, як з 1 січня працюватимуть електронні аукціони на право користування надрами.

Закритих клубів більше не існує

«Використання електронної платформи ProZorro для надання надр у користування має очевидні переваги порівняно з аукціонами з молотком. Електронний формат зможе залучити максимальну кількість учасників. Претендент самостійно обиратиме електронний торговий майданчик з переліку зареєстрованих у системі ProZorro. Кожен учасник матиме три місяці на подання електронної заявки. Торги будуть анонімними, а процедуру погоджень значно спрощено.

Торги передбачають три раунди. Пріоритетне місце в черзі пропозицій матиме той, хто запропонує найвищу ціну в попередньому раунді. В результаті держава отримає максимальну суму до початкової вартості. В разі зриву аукціону з боку переможця (це відмова здійснити платіж) перемогу отримає другий за величиною пропозиції претендент», — уточнив Олег Кирилюк. І додав, що пропозиції держави в 2019 році можуть сягнути 40 нафтогазових ділянок і десятків ділянок з іншими видами надр.

Прем’єр прокоментував, що раніше система отримання права на надрокористування (видобуток нафти чи газу) була закритим клубом, де й вирішували — кому й що давати. «Причому якщо й отримували право, то часто не видобували. Стримувався доступ до родовищ. Це фактично була диверсія щодо держави, яка змушена була купувати газ у Росії. Електронні аукціони — наш революційний крок. Це єдині правила для всіх. Потрібно не затягувати й виставляти якомога більше ділянок. Що більше буде користувачів системи, то більше ресурсів отримуватиме надалі бюджет», — зауважив він.

А Олег Кирилюк розказав ще про важливе спрощення щодо розпоряджання геологічною інформацією. «Уряд спростив доступ до такої інформації. Тепер потенційний інвестор зможе безкоштовно з нею ознайомитися в режимі онлайн. Також для продажу власної геологічної інформації приватній компанії вже не треба буде, як раніше, отримувати погодження. А достатньо поінформувати службу геології та надр про бажання її продати. Отже, бізнес витрачатиме менше часу і вкладатиме більше коштів у робочі місця та виробництво», — підкреслив він.

Результати задовольняють

Ефективність електронних послуг уже доводять, зокрема, земельні аукціони. Як поінформував виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, уже повністю запущено систему електронних земельних аукціонів. «Перші аукціони принесли добрі результати — станом на 12 грудня продано право оренди на 25 земельних ділянок. Причому стартова ціна лота становила 8% нормативної грошової оцінки землі, а завершувалися аукціони в середньому на 18,2%. Це майже 2 мільйони гривень, які спрямують виключно до місцевих бюджетів», — каже він.

Максим Мартинюк також розказав про ефективність об’єднання даних державного кадастру з даними державного реєстру речових прав на нерухоме майно. «Нині реєстратори речових прав не можуть здійснити реєстраційні дії, якщо дані, які вони вносять, не відповідають даним кадастру. Тепер сама система автоматично не дає робити протиправні дії», — констатував очільник аграрного міністерства.

Як додав міністр юстиції Павло Петренко, після запровадження автоматичного обміну інформацією між двома реєстрами система в перші місяці не допускала 20% реєстраційних дій. «Тобто майже 200 тисяч дій на рік були сумнівними — порушували права селян, серед яких поширеною була подвійна реєстрація договорів оренди паїв. Ділянки по кілька разів передавали в оренду нечисті на руку підприємці, і це було фактично правилом», — зазначив Павло Петренко.

Максим Мартинюк ще розповів про запровадження екстериторіального погодження проектів землеустрою. Раніше їх погоджував начальник управління того району, де міститься земельна ділянка. І начальники мали свої фірми, яким без зауважень погоджували проекти. Ми розірвали це порочне коло. Тепер проекти подають також у район, але ухвалюють їх експерти, яких визначає комп’ютер, і експерти можуть бути взагалі в іншій області. В підсумку — із зауваженнями погоджуються лише 10% проектів. До одиниць зведено повторне непогодження. Повністю дотримуються терміни, визначені законодавством, — 10 днів. Ми розриваємо контакт заявника і чиновника, адже зростає електронне подання проектів землеустрою», — підкреслив очільник міністерства.

Він також повідомив, що вперше з 1995 року на всю територію України зроблено загальнонаціональну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення. «Раніше й це було полем для зловживань — адже грошову оцінку давали на кожну ділянку, і заявник просив її занижувати (що призводило до втрат бюджету). Тепер оцінка оприлюднена і доступна кожному. З наступного понеділка в тестовому режимі (до 1 січня) запрацює платформа, через яку кожен зможе визначити грошову оцінку ділянки, яка зацікавить, навіть отримати витяг щодо оцінки», — резюмував він.

Зважаючи на важливу роль електронних сервісів у боротьбі з корупцією, під час засідання урядовці визнали за необхідне обов’язково підключати до електронних сервісів і державні органи, і органи місцевого самоврядування. Бо там, де є варіанти ручного управляння, неодмінно виникають проблеми.