Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі в рішенні у справі «Україна та Нідерланди проти росії» визнав її «частково прийнятною». Суд встановив, що «території на сході України захопили сепаратисти, і з 11 травня 2014 року та щонайменше до 26 січня вони були під юрисдикцією російської федерації», йдеться у пресрелізі ЄСПЛ. Так суд визнав часові й територіальні межі окупації, яку здійснює росія на окремих територіях на сході України. Після цього рішення Велика палата може перейти до розгляду справи по суті за більшістю її пунктів.
Достатньо доказів присутності рф
Справа «Україна та Нідерланди проти росії» об’єднує три скарги. Дві з них «стосуються конфлікту на сході України за участю проросійських сепаратистів, який розпочався 2014 року», а саме порушень статей Європейської конвенції з прав людини «сепаратистами «днр/лнр та військовими росії», йдеться у пресрелізі. У третій ідеться про збиття літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» на сході України 17 липня 2014 року, що призвело до загибелі 298 осіб, серед яких 196 — громадяни Нідерландів. Заявниками в цій справі виступають уряди України та Нідерландів, відповідачем — уряд російської федерації.
Встановлюючи 11 травня 2014 року як дату так званого ефективного контролю росії над окупованими частинами Донецької та Луганської областей, суд узяв до уваги «присутність на сході України російських військових із квітня 2014-го та широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014 року».
Судді встановили, що «держава-відповідач мала значний вплив на воєнну стратегію сепаратистів», надавала їм зброю та військове обладнання «у значних масштабах від початку створення «днр» та «лнр» та в подальші місяці й роки», а також те, що російські військові «проводили артилерійські обстріли на запит сепаратистів». Тобто ЄСПЛ вирішив, що існує достатньо доказів, щоб визнати скарги українського та нідерландського урядів прийнятними.
Розгляд справ — складне питання
росію було виключено зі складу Ради Європи торік 16 березня через війну проти України. 16 вересня, через шість місяців після рішення про виключення, протягом яких тривав перехідний період, російська федерація офіційно перестала бути договірною стороною Європейської конвенції з прав людини як базового документа РЄ і зокрема ЄСПЛ. Це означає, що росія більше не зобов’язана дотримуватися положень конвенції й нести відповідальність за їх порушення ні за позовами громадян проти дій російської влади, ні за позовами проти неї інших країн.
І хоч у Раді Європи не раз наголошували, що «росія зобов’язана імплементувати всі рішення ЄСПЛ, які стосуються подій, котрі трапилися до 16 вересня 2022 року», правники стверджують, що ситуація з міждержавними заявами України проти росії трохи складніша і має багато нюансів.
«росія, звичайно, не братиме участі у процедурі розгляду справ. Суддя, обраний від рф, теж не буде присутнім на засіданнях, хоч повинен, згідно з Європейською конвенцією з прав людини. Тому процедурних проблем дуже багато», — сказав в інтерв’ю DW професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві в галузі захисту прав людини. На його думку, питання розгляду справ проти росії після її виходу з Європейської конвенції з прав людини «складне з погляду наслідків для суду, жертв порушень прав людини і для Ради Європи загалом».
Дослідниця з Рурського університету, експерт із питань міждержавних позовів у ЄСПЛ Ізабелла Рісіні переконана, що міждержавні справи щодо росії «суд розгляне, навіть якщо це буде важко зробити і потребуватиме багато часу. Гадаю, що правосуддя має здійснитися, справи не можуть просто десь подітися, їх повинні розглянути», — сказала вона в коментарі DW.
П’ять скарг «Україна проти росії»
Однак мало хто сподівається, що якщо ЄСПЛ таки ухвалить рішення у справах «Україна проти росії», їх виконуватимуть. Адже у травні 2022 року держдума рф у першому читанні ухвалила поправки, згідно з якими рішення ЄСПЛ, винесені після 16 березня 2022 року, виконанню в росії не підлягають.
Нині на різних стадіях розгляду в ЄСПЛ, крім справи «Україна та Нідерланди проти росії», перебуває ще чотири скарги українського уряду на дії рф. Ідеться про так звану кримську справу, в якій уже очікують рішення по суті. Третя справа — про захоплення російськими спецпризначенцями українських моряків та суден у Керченській протоці 2018 року. У четвертій заяві української сторони росію названо причетною до цілеспрямованих убивств політичних опонентів.
Останню, п’яту скаргу проти росії українська сторона спрямувала до ЄСПЛ наприкінці червня 2022 року. У ній Київ обвинувачує російську владу в порушеннях Європейської конвенції з прав людини, спричинених незаконним вторгненням на суверенну територію України. За інформацією пресслужби ЄСПЛ, на розгляді суду перебувають понад 8,5 тисячі індивідуальних заяв, пов’язаних із подіями у Криму, на сході України та в Азовському морі.