На сьогодні в Єврокомісії не бачать підстав для призупинення безвізового режиму з вісьмома країнами: Албанією, Боснією і Герцеговиною, Грузією, Молдовою, Північною Македонією, Сербією, Україною та Чорногорією. Вони дотримуються необхідних критеріїв функціонування безвізу. Проте щоб громадяни цих країн і надалі користувалися перевагами безвізових поїздок, їхні уряди мають робити ефективніші кроки у різних сферах, зокрема у боротьбі з організованою злочинністю, корупцією у вищих ешелонах влади, нерегулярною міграцією. Про це йдеться у третій доповіді Єврокомісії з оцінки виконання протягом 2019—2020 року вимог візової лібералізації із країнами Західних Балкан та «Східного партнерства», яку було оприлюднено наприкінці минулого тижня.
Публікування таких доповідей — неодмінна умова функціонування безвізового режиму. Його підсумки дають підстави ЄС вирішувати, чи запускати в дію механізм призупинення безвізу, який було ухвалено у 2017 році. Єврокомісія має щороку протягом семи років інформувати Європарламент та Європейську раду про виконання необхідних критеріїв країнами, що мають безвіз. Якщо у доповіді буде викладено негативні оцінки виконання зобов’язань, Єврокомісія може запустити в дію механізм призупинення безвізу. Це може статися, якщо нерегулярна міграція та потік шукачів притулку із країни, яка має безвіз із ЄС, зросте більш ніж на 50 відсотків, якщо держава припинить співпрацю у сфері реадмісії або якщо Єврокомісія визнає, що наплив криміналітету з безвізової країни загрожує безпеці країнам-членам ЄС.
Нерегулярна міграція та безпекові загрози
Згідно з даними доповіді, у 2019 році погіршилася ситуація з так званою нерегулярною міграцією з України порівняно з 2018-м. Відмова українцям у в’їзді у Шенгенську зону за цей період зросла на 25 відсотків і за кількістю становить 66 390 осіб. Окрім цього, на 11 відсотків побільшало і тих громадян України, які порушили терміни законного перебування на території ЄС, що становить 41 705 людей. Проте менше українців виявили бажання отримати притулок у ЄС. Кількість таких заяв зменшилася на 5 відсотків і становить 9505. Єврокомісія вказує на погіршення ситуації з реадмісією. У 2019 році в межах реадімісії в Україну було повернено 75 відсотків осіб, тоді як у 2018-му — 85 відсотків.
Протягом звітного періоду Україна продовжувала діяльність, спрямовану на забезпечення верховенства права, однак їй необхідно докладати більше зусиль для боротьби з корупцією та організованою злочинністю, йдеться у звіті. У ЄС вказують на те, що «участь українських злочинних угруповань у торгівлі наркотиками, схемах із крадіжками та перепродажем автомобілів, інвестиційних шахрайських схемах та корупції у спорті зростає». Українські злочинні групи «часто співпрацюють з організованими злочинним угрупованнями з інших країн», — наголошено в доповіді. Українські хакери також нерідко стають співучасниками кіберзлочинів, «спрямованих зокрема проти громадян ЄС».
Війна на Донбасі та втрата контролю українського уряду над окремими територіями Луганської й Донецької областей становить ризик для країн ЄС, оскільки звідти незаконно можуть переправляти зброю та інші контрафактні товари, вказують у ЄК. У звіті йдеться, що протягом останніх років українці очолюють сумний рейтинг громадян, які найчастіше стають жертвами торговців людьми.
Зміцнити кордон та боротися з корупцією
Загалом, вважають у Брюсселі, Україна виконує вимоги щодо візової лібералізації. Проте Києву радять «докласти більше зусиль для забезпечення стійкості результатів, зокрема щодо боротьби з корупцією та організованою злочинністю, а також подальшого вдосконалення інтегрованої системи управління кордонами разом із запровадженням норми про криміналізацію контрабанди». Для цього Єврокомісія дала українському уряду конкретні поради. Київ має посилити оперативну співпрацю з державами-членами для зменшення нерегулярної міграції українців у країни-члени ЄС і продовжувати активну інформаційну кампанію щодо прав, які дає безвіз, і обов’язків, які він накладає на того, хто в’їжджає в Шенгенську зону.
Єврокомісія висловила занепокоєння роботою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і очікує від Києва прозорої й чесної процедури підбору та призначення нового глави САП. У ЄС нагадують, що Національне агентство з питань запобігання корупції має виконувати свій мандат, «зокрема здійснюючи перевірку декларацій про доходи» чиновників.