Ось уже другий тиждень Київ продовжує безпрецедентну дипломатичну активність, щоб зупинити ймовірний наступ російських військ. Росія стягнула до українських кордонів величезну кількість збройних сил і військової техніки. Російська сторона застосовувала всі інші елементи гібридної війни: провокаційні обстріли українських позицій та порушення режиму тиші; фейкові повідомлення про загибель спочатку хлопчика біля Донецька, а потім чоловіка в самому Донецьку від нібито українських снарядів, інформацію у російських ЗМІ, мовляв, ЗСУ з усіх боків оточує «ЛНР-ДНР»; направлення до Донецька групи найзавзятіших російських пропагандистів, які почали публікацію матеріалів про те, як у Донецьку бояться і готуються до війни з «кієвскім рєжимом». Ця інформаційна кампанія підкріплюється заявами то спікера Кремля Дмитра Пєскова, то самого Володимира Путіна про те, що Росія захищатиме своїх громадян, хоч би де вони перебували.

Усе це дуже нагадує 2014 рік, коли після захоплення Криму Кремль розгорнув підготовку операції «Руская вєсна», метою якої було створення так званої Новоросії на території Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Проте сім років російської агресії дали Україні та її міжнародним партнерам добре вивчити тактику ведення гібридної війни Кремля. Тому в Києві й інших столицях усвідомлюють: Путіна може зупинити лише об’єднана колективна відповідь, основою якої мають бути нові санкції проти кремлівського режиму та надання Україні оборонної підтримки.

Санкції вже на столі

Минулого тижня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба побував у Брюсселі, де провів переговори у штаб-квартирі НАТО і з держсекретарем США Ентоні Блінкеном. А віцепрем’єр міністр — міністр з питань окупованих територій Олексій Резніков і міністр оборони Андрій Таран виступили на засіданні комітету в закордонних справах Європарламенту.

Дмитро Кулеба на запрошення верховного представника ЄС з питань зовнішньої та оборонної політики Жозепа Борреля взяв участь у засіданні неформальної зустрічі Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яка відбулася у режимі онлайн.

Як розповів журналістам високий посадовець Єврокомісії під час неофіційного спілкування, метою зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн-членів ЄС із Дмитром Кулебою було обговорення загострень, спровокованих Росією біля українських кордонів. «У ЄС заявляли і надалі наполягають: Україна не зробила нічого, що могло б спричинити таку безпрецедентну військову активність російської сторони», — наголосив чиновник. Жозеп Боррель збирається найближчим часом поїхати на Донбас, щоб на власні очі побачити, що відбувається біля лінії зіткнення.

Україна — не член НАТО, і тому, як кажуть брюссельські експерти, в Альянсі все ще працюють над ідеями, як зробити допомогу Києву ефективнішою. Адже до російської воєнної загрози тут ставляться дуже серйозно. У ЄС готують новий пакет санкцій проти Росії. І хоч під час засідання Ради ЄС рішення про запровадження санкцій оголошено не було, як стало відомо «УК», санкції пройшли перший важливий етап підготовки. Уже узгоджено імена російських громадян, які потраплять під санкційні заборони, досягнуто принципової згоди міністрів усіх країн про запровадження санкцій.

Як відомо, рішення у ЄС ухвалюють одностайно. І нерідко запровадження санкцій відбувалося надто повільно саме через позицію двох чи трьох країн, як це сталося, наприклад, із санкціями після захоплення українських моряків і катерів у Керченській протоці. Провокація ФСБ сталася у листопаді 2018 року, а персональні санкції за це ЄС запровадив лише у березні 2019-го. Так само неповоротким виявився санкційний механізм і тоді, коли ЄС мав зреагувати на фальсифікації під час президентських виборів у Білорусі та придушення білоруською владою протестів і демонстрацій.

З ініціативою санкцій за розгортання збройної агресії на кордонах України виступили десять країн, і під час засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС вдалося досягти одностайної згоди на їх запровадження. За деякими оцінками, офіційно запровадження нових антиросійських санкцій може відбутися за місяць.

Тема загострення ситуації на українсько-російському кордоні звучатиме й під час сесії Парламентської асамблеї Euronest, яка є парламентським виміром «Східного партнерства». Представники Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови та України в режимі відеоконференції обговорять шляхи відновлення економік країн після пандемії, ситуацію в Білорусі й питання безпеки. Останнім часом країни «Східного партнерства» пропонують Брюсселю внести безпекові питання в порядок денний ініціативи, адже всі вони, крім Білорусі, мають на своїх територіях конфлікти, які тією чи іншою мірою спровокувала та підтримує Росія.

Що скажуть у ПАРЄ

Про Росію та методи Кремля в боротьбі за владу цього тижня говоритимуть і у Страсбурзі, де вчора відкрито весняну сесію ПАРЄ, яка проходить у змішаному режимі, що передбачає особисту та онлайн-присутність депутатів. Українська делегація вирішила брати фізичну участь у засіданні, а делегація держдуми РФ повідомила, що працюватиме на сесії дистанційно.

Як розповів «УК» член української делегації Олексій Гончаренко, наші депутати скористаються можливістю, щоб розповісти колегам про російські провокації на українському кордоні.

«Ми висловимо нашу позицію щодо російської влади під час обговорення справи Олексія Навального, яку буде винесено на порядок денний сесії», — сказав депутат.

У середу асамблея розгляне дві резолюції про ситуацію в Білорусі, в обговоренні яких українська делегація теж візьме активну участь.

Після того як 2019 року відбулося тріумфальне повернення російської делегації до ПАРЄ, асамблея намагається всіма силами довести, що веде діалог з Москвою, заради якого їй пробачили невиконані резолюції щодо України. Проте схоже, що навіть прихильники безумовного повернення Росії до асамблеї стали поступово прозрівати і розуміти, що Кремль не йде на діалог із ПАРЄ і не збирається змінювати свої позиції з жодного принципового питання, з яким має розбіжності з асамблеєю.

Нинішня сесія стане показником того, чи зможе ПАРЄ зберегти залишки гідності, яка істотно постраждала після історії з поверненням росіян. Адже проігнорувати те, що чинить російська влада вже не лише щодо України, а й щодо власної опозиції, цього разу буде складно.