Щоб кримське питання лунало з високих міжнародних трибун, про нього слід частіше і гучніше говорити. Про це під час онлайн-дискусії «Кримська платформа: міжнародна відповідь на окупацію», організованої політичною групою консерваторів Європарламенту, заявив литовський депутат Пятрас Ауштрявічюс.
Цього тижня глава українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба на нараді послів пообіцяв, що 2021-й пройде під знаком Криму. Адже у травні наступного року українська влада планує провести установчу конференцію «Кримської платформи» — міжнародного майданчика з пошуку шляхів деокупації Криму. Київ уже заручився підтримкою цієї ініціативи багатьох країн і міжнародних організацій, а нині, за словами першої заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової, яка взяла участь в онлайн-дискусії, розробляє архітектуру функціонування «Кримської платформи».
Не потрапити в пастку російської пропаганди
У Європарламенті ідею «Кримської платформи» підтримують, бо вважають, що вона розпочне важливу міжнародну дискусію. Тактика Кремля полягає в тому, щоб представити кримську проблему як закрите питання.
«Росіяни кажуть Заходу: перегорнімо цю сторінку, будьмо прагматичними і створімо нову концепцію, нові можливості для бізнесу. І для демократичної спільноти буде величезною помилкою, якщо вона підспівуватиме цій мелодії й потрапить у пастку російської пропаганди», — наголосив Пятрас Ауштрявічюс, додавши, що з нетерпінням очікує початку роботи «Кримської платформи».
Український уряд і уряди європейських країн, на його думку, мають сприяти створенню інформаційних центрів, у яких змогла б працювати кримськотатарська молодь.
«Ключовим у роботі цих центрів має стати гасло: «Не зійдемо зі свого шляху і йтимемо ним стільки, скільки треба», адже в деокупації Криму головне — наша наполегливість», — заявив політик.
Захід часто забуває, що окупований Крим становить значно більшу проблему для загальної європейської безпеки, ніж це здається на перший погляд, вважає польська євродепутатка Анна Фотига. За її словами, Кремль намагається виробити нову концепцію зовнішньої політики, в якій Росію зображено як країну-миротворця і посередника.
«Нам добре відомо, що російське посередництво означає насправді втручання у внутрішні справи інших країн, насаджування пропаганди. Це все Росія робить у Криму», — зазначила євродепутатка.
Вона переконана, що світ зобов’язаний знати про порушення прав кримських татар окупаційною російською владою.
«Нам надзвичайно важливо підтримати тих, хто протягом століть бореться за свою землю. Я переконана, що разом з українською владою ми досягнемо спільної мети», — заявила Анна Фотига. Вона пообіцяла застосувати всі інструменти Європарламенту і власні можливості для того, щоб дати успішний старт «Кримській платформі».
Москва буде змушена сісти за стіл переговорів
На шостому році окупації Криму українське суспільство та західні партнери відчувають потребу для прориву в питанні визволення Криму.
«Чи стане Кримська платформа» тим форумом, який знайде потрібні інструменти, щоб змусити Росію повернутися в межі міжнародного права?» — звернувся до присутніх голова Меджлісу Рефат Чубаров.
Адже ООН, ПАРЄ та ОБСЄ ухвалили резолюції із закликом до Москви припинити анексію українського півострова, однак Росія їх повністю й нахабно ігнорує. Політик вважає, що для повернення території Криму часу достатньо, але час для кримськотатарського народу спливає, бо саме він — головний об’єкт переслідувань і репресій окупаційної влади.
Намагаючись наповнити Крим лояльними до російською влади громадянами, Кремль витісняє етнічних українців і кримських татар із півострова.
«Окупанти зміцнюють свої позиції, штучно змінюючи етнічний склад і демографічну ситуацію у Криму», — заявив Рефат Чубаров. Він переконаний, що попри всі намагання Росії уникнути діалогу про деокупацію сьогодні, можливо, що одного дня російська влада буде-таки змушена сісти за стіл переговорів, аби розмовляти про відновлення суверенітету України й повернення Криму.