Міністри закордонних справ країн-членів ЄС під час зустрічі у Брюсселі погодили надання сьомого траншу обсягом 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру на військову допомогу Україні. Про це на пресконференції, яка відбулася після завершення зустрічі глав зовнішньополітичних відомств, повідомив верховний представник з питань зовнішньої та безпекової політики ЄС Жозеп Боррель.
Загальна сума допомоги ЄС — 50 мільярдів
За словами головного європейського дипломата, цей транш допомоги було схвалено на додаток до 45 мільйонів євро, наданих на діяльність військової тренувальної місії ЄС для українських військових. Тож, за словами Жозепа Борреля, сума військової допомоги Україні в межах Європейського фонду миру, який фінансується з бюджету ЄС, становить 3,7 мільярда євро. Дипломат уточнив, що загальна сума, яку надав ЄС для фінансової, економічної, військової та гуманітарної допомоги, становить 49 мільярдів євро.
«Майже 50 мільярдів. Це означає, що Євросоюз, його країни-члени і європейські інституції посідають перше місце з підтримки України», — наголосив Жозеп Боррель.
російська агресія проти нашої країни була однією з головних тем чергової зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Оскільки, як сказав Жозеп Боррель, 2023 рік не приніс ознак припинення війни в Україні, а навпаки, розпочався дуже жорстокими боями на Донбасі, зокрема під Бахмутом.
«росія продовжує систематично атакувати українські міста, вбиваючи мирних жителів і руйнуючи критичну інфраструктуру. Україна продовжує свою боротьбу, а ми продовжуємо підтримувати Україну і робитимемо це стільки, скільки буде потрібно», — сказав глава зовнішньополітичного відомства ЄС, наголосивши, що міністри запевнили у непохитній підтримці українського колегу Дмитра Кулебу, який звернувся до них через відеозв’язок.
За словами Жозепа Борреля, «росія вирішила почати війну, порушивши норми міжнародного права, і не демонструє жодних намірів цю війну припинити». Тому міністри під час зустрічі обговорили шляхи створення спецтрибуналу для судового переслідування вищого керівництва росії, причетного до злочину агресії проти України. Дипломат наголосив, що дискусії довкола цього питання містять «збереження критичної ролі Міжнародного кримінального суду», який займається розслідуванням воєнних злочинів та злочинів проти людяності, що скоїли в Україні російські військові.
Окремим пунктом порядку денного зустрічі було обговорення десятого пакета санкцій проти рф. Жозеп Боррель не уточнив, про які саме санкції йшлося, лише зазначив, що вже введені санкційні обмеження проти росії, зокрема встановлення рівня цін на російські нафту та газ, «завдають відчутного удару по її фінансовій стабільності».
Берлін не забороняє іншим країнам передавати танки
Відповідаючи на запитання журналістів із приводу невизначеної позиції Німеччини щодо надання Україні танків Leopard, Жозеп Боррель нагадав заяву міністра закордонних справ ФРН Анналени Бербок про те, що Німеччина не блокує постачання танків Leopard іншими країнами. Він висловив здивування, що підсумки зустрічі у форматі «Рамштайн», яка відбулася минулої п’ятниці, були дуже позитивні, а всі говорять лише про Leopard.
Інформацію, що під час зустрічі міністрів закордонних справ порушували питання про танки, журналістам підтвердив глава зовнішньополітичного відомства Польщі Збігнєв Рау. Проте він наголосив, що деталей постачання танків не обговорювали, бо це не належить до повноважень Євросоюзу. У Брюсселі Збігнєв Рау заявив, що Варшава надішле Берліну офіційний запит про постачання танків Leopard 2 Україні після того, як буде сформовано відповідну коаліцію держав, і наголосив, що Польща налаштована відправити Leopard 2 незалежно від рішень інших країн.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в ефірі телемарафону зазначив, що в питанні отримання Україною танків залишилося зробити «останні півкроку», і висловив упевненість, що наша країна незабаром отримає німецькі Leopard.
Новини зі Страсбурга
Тим часом у Страсбурзі зимова сесія ПАРЄ розпочалася виборами президента асамблеї. За цю посаду боролися два кандидати: чинний президент ПАРЄ нідерландський депутат від групи лівих Тіні Кокс і член української делегації від групи консерваторів Олександр Мережко. Вибори завершилися перемогою Тіні Кокса. За його кандидатуру із 223 депутатів, присутніх у залі, голоси віддали 175. За Олександра Мережка проголосувало 44 депутати.
Попри поразку Олександра Мережка, трьох представниць української делегації було обрано на інші високі посади в ПАРЄ. Очільниця української делегації Марія Мезенцева (група «Європейська народна партія») обійняла посаду голови комітету з питань рівності та недискримінації. Євгенія Кравчук (група лібералів) стала головою комітету з питань культури, науки, освіти та медіа. А Олену Хоменко було обрано віцепрезидентом ПАРЄ від України відповідно до ротаційних квот держав-членів РЄ.