Домовленість про те, що росіяни більше не зможуть користуватися привілеями під час оформлення шенгенських віз, виголосив верховний комісар з питань зовнішньої та оборонної політики ЄС Жозеп Боррель під час пресконференції, яка пройшла після неформальної зустрічі  міністрів закордонних справ ЄС у Празі.

Візова проблема

Угоду про спрощення візового режиму між росією та ЄС було підписано у 2007 році. Після початку російського вторгнення в Україну її чинність було частково призупинено щодо певних груп: російських політиків, бізнесменів, представників влади. Проте ні антизахідна політика путіна, ні зневага російської влади до Заходу не вплинули на росіян, і вони після початку війни із завзяттям, підсиленим закриттям у росії магазинів провідних світових брендів, кинулися штурмувати посольства європейських країн, щоб отримати візу в ненависну «гейропу».

Першими застогнали від навали російських туристів прикордонні з рф країни Балтії та Фінляндія. У столицях цих країн заявили, що не мають змоги перевірити особи всіх росіян, які подаються на візи, тому наплив туристів з рф становить серйозні безпекові ризики для ЄС.  Чехія, Польща та Словаччина в перші дні війни принципово відмовилися видавати росіянам візи, бо переконані, що існує колективна відповідальність усіх росіян за розв’язану путіним війну, і громадяни країни-агресора повинні боротися зі злочинним режимом, а не насолоджуватися плодами розвинених демократій.  Більшість країн Старої Європи висловлювалися проти повної заборони в’їзду в шенгенську зону для всіх росіян, бо, мовляв, серед них є й хороші.

Країни ЄС мають право захищати власні кордони

Під час зустрічі у Празі глави зовнішньополітичних відомств ЄС знайшли соломонове рішення питання: в’їзд росіянам не забороняти, проте зробити процедуру розгляду візової заявки довгою, дорогою і максимально забюрократизованою.

«Це означає, що ми істотно скоротимо кількість віз, які видаватимуть країни-члени ЄС російським громадянам. Сам процес отримання візи буде складнішим і довшим.  Це наш спільний підхід, який стане на заваді потенційному візовому шопінгу росіян, які ходять від консульства до консульства, намагаючись знайти, де ліпші умови для подачі візової заявки», — пояснив Жозеп Боррель. Він наголосив, що під час неформальної зустрічі міністри не ухвалювали остаточного рішення, а лише досягли політичної згоди щодо питання про візи.

Проте глава європейської дипломатії наголосив, що в ЄС є спільне розуміння того, що шенгенські візи потрібно і надалі видавати росіянам на індивідуальній основі, особливо конкретним групам людей.  «Ми не хочемо відрізати себе від тих росіян, які проти війни в Україні, не хочемо від російського громадянського суспільства», — пояснив дипломат.

На засіданні міністри висловили  занепокоєння щодо мільйонів віз, які вже видали росіянам консульства країн-членів ЄС. Тому вони доручили Єврокомісії розібратися з цим питанням. «Ми погодилися запросити Єврокомісію вивчити цю складну ситуацію і надати рекомендації», — повідомив Жозеп Боррель.

Міністри визнали, що ситуація в європейських країнах-сусідках Росії становить виклик для ЄС. Тому вони погодилися, що ці держави можуть ухвалювати заходи про обмеження в’їзду росіян на національному рівні відповідно до шенгенського кодексу щодо кордонів.  На пресконференції Жозеп Боррель натякнув, що цей кодекс дає національним урядам широкий спектр можливостей регулювати процес видачі віз та прикордонного контролю.

«Щоб перетнути кордон, звичайно, потрібна віза. Але за деяких обставин візи може бути недостатньо. У цьому разі країни мають змогу вживати відповідних заходів для перетину кордону. І те, як вони це робитимуть, належить цілком до їхньої національної компетенції», — заявив Жозеп Боррель.

Дипломатичне вибачення

Під час зустрічі у Празі відбувся неформальний ланч Жозепа Борреля з міністрами закордонних справ «Асоційованого тріо» — України, Молдови та Грузії. Як розповів Жозеп Боррель, він обговорив з колегами шляхи та інструменти для посилення інтеграції та співпраці усіх країн «Східного партнерства» з ЄС.

Візит глави вітчизняного зовнішньополітичного відомства Дмитра Кулеби у Прагу став можливістю для врегулювання напруженої дипломатичної ситуації між Україною та Бельгією. Вона виникла після того, як з’ясувалося, що нова очільниця бельгійського  міністерства закордонних справ Аджа Лябіб, працюючи журналісткою до призначення на урядову посаду, влітку 2021 року незаконно приїжджала в  окупований росією Крим. Вона відвідувала там фестиваль «Глобальниє ценності», який організовував севастопольський академічний російський драматичний театр, і в’їхала на територію окупованого півострова через росію. Розголосу цей факт набув уже після того, як Аджа Лябіб очолила зовнішньополітичне відомство Бельгії.

Під час зустрічі із Дмитром Кулебою вона визнала, що в’їхала у Крим, порушивши українське законодавство. Як ідеться в заяві МЗС України, Аджа Лябіб розповіла, що  як режисер документальних фільмів працювала над проєктом, який розповідав, що росія використовує культуру як силу та пропаганду.  «Вона щиро шкодує, що цей візит відбувся за таких обставин. Міністр Лябіб завжди захищала суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, а також статус Криму як невід’ємної частини України», — йдеться у заяві. Аджа Лябіб запевнила Дмитра Кулебу у своїй підтримці та готовності Бельгії сприяти поверненню миру й відбудові України.