З 1 січня 2016 року набуває чинності нова редакція Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» — документа, спрямованого на узгодження українських норм у цій галузі з європейським законодавством. Напередодні професійного свята — Дня працівників стандартизації та метрології, який Україна відзначає 10 жовтня, про зміни в українському метрологічному законодавстві «Урядовому кур’єру» розповів заступник генерального директора з метрології та наукової діяльності ДП «Укрметртестстандарт», член Французької колегії з метрології, член робочої групи, технічний експерт та співдоповідач у профільному комітеті Верховної Ради України щодо нової редакції Закону Юрій КУЗЬМЕНКО.
Для розвитку вітчизняного виробника
— Юрію Володимировичу, наскільки нова редакція закону відрізняється від документа, чинність якого.jpg)
закінчиться наприкінці цього року?
— Сказав би навіть по-іншому: багато що у ньому не просто нове, а навіть революційне. Нині Україна прагне приєднатися до європейського співтовариства, тож цілком логічно, що вона має гармонізувати свою нормативну базу з європейською. Поки що в Україні як спадщина радянських часів, значною мірою за аналогією з Росією та під тиском участі в органах СНД, існують громіздкі, надто централізовані, забюрократизовані, неефективні структура і механізми управління метрологічною системою. Тож таку ситуацію потрібно змінювати. Необхідність розроблення нової редакції закону зумовлена тим, що положення чинного закону не відповідають європейським директивам, нормам і стандартам у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Після підписання Угоди про асоціацію з ЄС виникла потреба у гармонізації основних для технічного та економічного боків життя українського суспільства понять «технічне регулювання», «система стандартизації», «оцінка відповідності», «метрологічна система» тощо з європейським законодавством, оскільки значна частина метрологічних термінів та визначень нині чинного закону не відповідають термінам і визначенням Міжнародного словника основних та загальних метрологічних термінів.
На шляху побудови сучасної інфраструктури в Україні Закон «Про метрологію і метрологічну діяльність» пройшов довгий і тернистий шлях, аж доки було ухвалено його остаточну редакцію.
— Що взято за основу в побудові національної метрологічної системи?
— Насамперед документи та рекомендації Міжнародної організації із законодавчої метрології (OIML), директиви ЄС, документи Метричної конвенції, Міжнародної організації з акредитації лабораторій, угоди СОТ та угоди про технічні бар’єри в торгівлі — основне джерело інформації для створення національної метрологічної інфраструктури. За словами найавторитетніших у галузі світової метрології фахівців, «закон не має аналогів у жодній з європейських країн і є законом майбутнього».
— Чи потрібно ухвалювати додаткові нормативні документи, щоб забезпечити чинність нового закону?
— Так, безумовно. Ще належить ухвалити майже 40 підзаконних актів. Зауважу, що першочергова мета закону — встановлення на основі положень угоди про технічні бар’єри у торгівлі єдиних правових та організаційних засад діяльності у галузі технічного регулювання шляхом врахування у цьому законі вимог нещодавно ухвалених законів України «Про стандартизацію» і «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Ухвалення нової редакції Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність» сприятиме створенню умов для розвитку вітчизняного виробництва шляхом підвищення його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках, розвитку підприємств-виробників засобів вимірювальної техніки в Україні, а також є одним із кроків України у європейській інтеграції.
Вводять термін «національний еталон»
— Які основні зміни передбачає новий закон?
— Насамперед відбудеться розмежування регуляторних, наглядових (контрольних) та господарських функцій, адміністративних та господарських послуг, звуження сфери нормативного регулювання метрологічної діяльності, розширення застосування механізмів акредитації для підтвердження компетенції суб’єктів, що здійснюють метрологічну діяльність, тощо.
Загалом він передбачає три види метрологічної діяльності: повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, які теж набудуть чинності з 2016 року, і калібрування засобів вимірювальної техніки. До речі, закон передбачає калібрування у добровільному порядку, щоправда, це доволі умовна добровільність.
Заплановано також створення чотирьох науково-метрологічних центрів у Києві, Львові, Харкові та Івано-Франківську, які займатимуться науковою діяльністю й створюватимуть та зберігатимуть національні еталони тощо.
— Поясніть, будь ласка: що таке національний еталон?
— Це еталон, який має найвищі характеристики у країні, він не обов’язково буде державним.
Ще один новий термін — «максимально допустима похибка», яку визначатимуть до кожної групи вимірювальної техніки. До речі, всі засоби вимірювальної техніки буде поділено на певні категорії, до кожної з яких висуватимуть окремі вимоги.
Також заплановано створення єдиного інспекційного конгломерату, куди увійде кілька інспекційних служб, зокрема й інспектори з державного метрологічного нагляду. За якістю засобів вимірювальної техніки, які ще не були в експлуатації, а лише у продажу, має стежити ринковий нагляд, а за тими, що перебувають в експлуатації, — державний метрологічний нагляд.
— Чи застосовуватимуть санкції до порушників метрологічних правил?
— Деякі статті нового закону передбачають адміністративну відповідальність за порушення умов і правил проведення повірки і правил застосування засобів вимірювальної техніки, які використовують у сфері законодавчо регульованої метрології, у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, зміняться термінологія, деякі підходи до різних аспектів метрологічної галузі, однак єдність і точність вимірювань та дотримання прав споживачів продукції та послуг залишаться пріоритетними. Як відомо, у високорозвинених країнах до точності вимірювань ставляться відповідально. І ця відповідальність значно серйозніша, ніж в Україні, й охочих свідомо порушувати метрологічні правила в Європі майже немає.
— Чи врегульовує закон питання, які цікавлять споживачів? Зокрема тривають дискусії, за чий рахунок має відбуватися повірка лічильників.
— Так, врегульовує. Усі засоби обліку енергоресурсів, як і раніше, підлягатимуть обов’язковій повірці зі збереженням визначених міжповірочних інтервалів.
А періодична повірка, обслуговування та ремонт (зокрема демонтаж, транспортування і монтаж) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовують для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду, що є власністю фізичних осіб, здійснюватимуть за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання, вони ж нестимуть і відповідальність за їх своєчасність. Тож, як бачите, закон знімає це дискусійне питання. Щоправда, витрати на повірку заздалегідь буде закладено у тарифах на послуги.
— Який внесок фахівців ДП «Укрметртестстандарт» у підготовці нового закону?
— У 2011 році створено робочу групу під егідою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з підготовки проекту нової редакції закону «Про метрологію і метрологічну діяльність», у роботі якої взяли участь п’ятеро фахівців ДП «Укрметртестстандарт»: Юрій Кузьменко, Сергій Проненко, Олег Величко, Микола Жалдак, Борис Салганик.
Роботу групи здійснювала за підтримки й у співпраці з проектом технічної допомоги Twinning в Україні та із проектом підтримки реформування системи технічного регулювання в Україні EuropeanProfiles. Закон, над яким спільно працювали майже три роки, — лише інструмент, який потрібно ефективно застосувати для розвитку економіки України.
— Вочевидь, у вас і професійних свят побільшає. Уже майже 10 років поспіль в Україні відзначають День працівників стандартизації та метрології, а тепер 14 жовтня у вас буде і більше приводів приєднатися до світової спільноти у святкуванні Всесвітнього дня стандартів.
— Знаково, що цього року ми святкуватимемо в очікуванні набрання чинності нового закону. А тому хочу порадити всім колегам насамперед уважно вивчати закон та відповідні тісно пов’язані з ним інші законодавчі акти, а саме Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про стандартизацію», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» тощо, адже час іще є. Стежити за нормативно-правовими актами, які обов’язково буде ухвалено незабаром, і будувати свою роботу в такий спосіб, щоб у жодному разі не порушувати вимог законодавства, адже з низькою якістю продукції та недотриманням метрологічних норм та правил Європі наші підприємства не потрібні, та й на внутрішньому ринку втриматися таким на плаву буде важко.
Із нагоди професійного свята хочу висловити глибоку вдячність колегам за фаховість і побажати подальших успіхів та здобутків у професійній діяльності, здоров’я, щастя та родинного добробуту.
Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Юрій КУЗЬМЕНКО. Народився у 1976 р. Закінчив НТУУ «КПІ», здобув спеціальність «Прилади точної механіки». З 2000 р. працює у ДП «Укрметртестстандарт». З 2010-го обіймає посаду заступника генерального директора з метрології та наукової діяльності ДП «Укрметртестстандарт».
Ми в Google+