Тернопільці вперто заповзялися повернути на стіл наїдки й напої давньої галицької кухні. Адже це не просто смачно, а й корисно, натурально. Водночас пропагують лише продукцію екологічно чисту, вирощену на полях рідного краю. Постановили торік до великих християнських свят організовувати етнографічний гастрономічно-музичний фестиваль «Галицька дефіляда». 

Організатори подбали про репрезентації страв наших бабусь і дідусів, прадідів. Звернули увагу й на мед. І свято започаткували задля популяризації медової продукції. Кожен, хто відвідує його, має змогу продегустувати розмаїття сортів меду. І не лише. Адже яких лише наїдків-напоїв, виробів не виготовили з квіткового нектару та представили тут!

Ось цілу медову колекцію запропонував відомий  закарпатський пасічник Віктор Папп. Пан Віктор із цілющого меду виготовляє не моно-, а поліпродукти. Скажімо, біологічно активна композиція «Вікторія» поєднала всі основні  продукти бджільництва у збалансованих помірних концентраціях.

А чи відаєте, що таке бджолиний хліб? Можна не лише дізнатися, що це перга очищена, а й, певна річ, її придбати.

Медовуха та стільник багато радощів додали й рестораторові Михайлу Гросуляку. Фото автора

Серед різних склянок-банок, у яких продукція з меду, здається, особливу увагу присутніх привертають «Твердостій» та «Скородай». Уже самі найменування до цього спонукають. Коли ж  відвідувачі ще й дізнаються, що це медові афродизіаки, то це ще більше підсилює їхню зацікавленість. У чоловічому «Твердостої» горішки (можуть бути різні) залиті медом, а в жіночому «Скородаї» є родзинки, курага, інші сушені ягоди чи фрукти. Мало кому доводилося куштувати мед із бринзою чи квашеним огірком. Тож відкривають для себе тут новий смак.

Напоїв з меду теж виставили чимало.  З безалкогольних передусім медовий квас. Що таке «Медунка»? Доки шукаєте визначення, підкажу, це медове вино. А ось про медовуху, звісно, всі чули, а, може, й не раз частувалися нею. Михайло Гросуляк каже, що свою  фірмову наливку виготовляє із самогонки з малини, настояній на стільниковому меду. Медового перегону не використовує, бо потім у споживача такого «гарячого» напою голова може бути світла, а ноги не нестимуть, чи навпаки.

З фірмової медовухи на святі навіть майстер-клас провели. Вмінням і досвідом охоче ділився й Юрко Капровський. У бджільництві, можна сказати, він з раннього дитинства. Добрим бджолярем був ще його дід. Нині молодий пасічник порається біля 25 бджолиних сімей. І Юрко, й інші бджолярі могли запропонувати відвідувачам мед із власних пасік. Організатори заходу медового врожаю подбали ще й про ярмарок натуральної органічної продукції із власних фермерських угідь.