Невеличкі черги — один із обов’язкових базарних атрибутів — нерідко можна побачити вже біля входу до Центрального ринку Слов’янська. За чим стоять? Просто бажають сфотографуватися біля місцевого колоритного пам’ятника. Через глибоку тріщину в гранітному постаменті впевнено переступає динамічна фігура чоловіка на повен зріст із навантаженою «кравчучкою» в одній руці та із сумкою на другому плечі. Зазвичай найбільше юрбляться біля бронзової скульптури приїжджі. Та за останні два роки це не тільки туристи-екскурсанти, а й тимчасово переміщені особи, які шукають притулку в Слов’янську та інших містах і селах прифронтового Донбасу. І саме представники цієї категорії людей уособлюють його із собою та з гіркою іронією називають цей пам’ятник «переселенець». Ось такого нового тлумачення несподівано набув перший на території країн СНД монумент підприємцям, зведений тут у 2006 році. Тим не менше, як і десять років тому, він залишається символом оптимізму та надії, які зараз дуже потрібні не тільки місцевим підприємцям.

Ще як були  ми «човниками»

Автор цього проекту голова тутешньої асоціації підприємців «Ділове сприяння» Олександр Шуткевич  каже, що головна ідея пам’ятника підприємцям 1990-х — віддати належне тим, хто зміг подолати важкий кризовий період. «У цій скульптурі хотілося втілити оптимізм, надію на краще і застереження від повторення минулих помилок, — розповідає він. — Отой крок через тріщину став символом того, що загальний спад у житті всієї країни залишився в минулому, а подібна ситуація більше ніколи не повториться, і люди житимуть з упевненістю у завтрашньому дні».

Завдяки креативному підходу, різносторонньому смисловому навантаженню та певній долі іронії при створенні збірного образу підприємців важких 1990-х цей монумент став однією  з пам’яток Слов’янська. Адже він нагадує про важкі часи й труднощі у житті нашої держави, також про неабиякий внесок, який зробили «човники» для подолання тодішніх проблем. Водночас — це закономірна спроба підняти на належний рівень статус підприємців, які і тоді, й тепер формують дуже потрібний країні середній клас — одну з ознак стабільності суспільства. А ще автори ініціативи прагнули, аби ми згадували пам’ятні атрибути 90-х років минулого століття («кравчучку», картату сумку-баул, величезний мобільний телефон, диплом про вищу освіту аж у задній кишені штанів) з легкою посмішкою й полегшенням: ці сумні реалії вже назавжди відійшли в минуле. Не без гумору та оптимізму сприймається і новонароджена традиція. Місцеві бізнесмени вірять: якщо доторкнутися чи потерти рукою бронзовий черевик скульптури, можна приманити удачу. Судячи з відполірованого до блиску взуття, добровільних його чистильників тут ніколи не бракує. Особливо тепер, коли місцеві підприємці та решта містян знову змушені робити крок через тріщину, яка розколола донедавна мирне життя з його звичними буднями і клопотами.

Взяв би я бандуру (насправді це керамічна робота місцевих майстрів). Фото автора

Сприяння діловій активності

Бажаних попутників бізнесу — удачу і везіння — намагаються не сполохати безпосередньо і в місцевій асоціації підприємців «Ділове сприяння», керівник якої свого часу  загорівся ідеєю і реалізував свій задум щодо спорудження пам’ятника, а зараз вибудовує нові плани. Згуртуватися підприємці Слов’янська вирішили на початку двотисячних років, бо збагнули: якщо їм вдалося вистояти у нелегкі 1990-ті, то тепер їм під силу втілити в життя немало перспективних ідей і проектів. А робити це вирішили разом. «Асоціацію створювали для того, аби об’єднати підприємців, сформувати позитивний імідж представників бізнесу, захищати їхні інтереси, всіляко сприяти їхній діяльності та популяризувати досягнення, — згадує головний редактор інформаційного ресурсу підприємців «Діловий Слов’янськ» Едуард Кожелупенко. — Це вдається робити і завдяки вже традиційному, організованому нами конкурсу «Підприємець року», в якому переможців визначають у понад двох десятках номінацій». Звісно, в останні два роки перемога в конкурсі має особливе значення через неймовірно важкі умови, в яких доводиться трудитися тутешнім підприємцям. Слов’янськ, побувавши під окупацією проросійських незаконних збройних формувань, поступово відбудовується, оговтується від пережитого, але для відновлення нормального мирного життя потрібно значно більше часу. На жаль, про черговий сплеск розвитку бізнесу поки що не йдеться, бо гібридна війна перешкоджає формуванню тут сприятливого інвестиційного клімату та ділової атмосфери. Тим не менше, лідери «Ділового сприяння» намагаються робити все можливе, аби підприємці відчували реальну допомогу у своїй роботі. Серед таких заходів одна з недавніх ініціатив асоціації — запровадження в конкурсі «Підприємець року» антирейтингової номінації «Бізнес — стоп!». Цю «нагороду» передбачено для державних чиновників, юридичних і фізичних осіб, представників правоохоронних органів, які створюючи штучні бар’єри, перешкоджають підприємницькій діяльності і разом із воєнними діями гальмують надходження податків до бюджету чи створення нових робочих місць.

Черговою спробою  «Ділового сприяння» активізувати підприємницьку діяльність у місті буде проведення у квітні в Слов’янську універсальної інноваційної виставки. Цього разу вирішили зосередитися на трьох перспективних напрямах — енергозбереженні, сільськогосподарському виробництві та кераміці. Акцентуватимуть на перспективі подальшого випуску керамічних виробів, здавна відомих далеко за межами міста. Адже є всі умови для розвитку: матеріальна база, сировина, досвідчені фахівці і майстри. Однак через брак постійних ринків збуту продукції підприємці-керамісти поки що не можуть похвалитися позитивними зрушеннями. Утім, є великі сподівання, що ці труднощі тимчасові. На це, до речі, натякає і пам’ятник підприємцям 1990-х, адже він нагадує не тільки про важкі часи і проблеми, а й про наполегливість, з якою зуміли колись подолати труднощі місцеві представники бізнесу.

ПРЯМА МОВА

Олександр Шуткевич, Голова асоціації «Ділове сприяння»:

— Як і колись, так і тепер без підприємницької діяльності важко уявити життя нашого міста, області і всієї України, адже бізнес — вагома складова вітчизняної економіки. І дуже важливо, що саме нинішнього важкого часу в Слов’янську наші підприємці поступово стають соціально відповідальнішими, бо не тільки активно займаються бізнесом, а й роблять чималий внесок у благоустрій міста і розвиток всієї інфраструктури.