Демонополізація, диверсифікація та деолігархізація енергетичного ринку є нагальними принципами дотримання безпеки як у державі в цілому, так і цього сектору зокрема. Саме питання енергетичної безпеки були в центрі уваги чергового засідання РНБО.
«Ні я як Президент, ні уряд, ні Верховна Рада від цього курсу не відмовляться, хоч як би хто намагався шантажувати: ні так званими шахтарськими батальйонами, дві третини з яких становили тітушки, ні так званими приватними арміями, ні інформаційними диверсіями, які нині намагаються запускати проти мене й проти України, — наголосив під час засідання Президент Петро Порошенко. — Державі слід віддати державне, а бізнес робити за рахунок власних приватних ресурсів, і не включати ані кредитні борги, ані видатки на приватні армії, ані видатки інші, які не мають стосунку до собівартості, у вартість тони нафти, кубометра газу, кіловат-години».
Не більше третини
З підписанням закону про ринок газу в паливно-енергетичному комплексі починають діяти європейські правила. Глава держави гарантував, що ніхто більше не потрапить до рейтингу «Форбс», знімаючи вершки з використання можливостей державних монополій, з традиційно корупційного середовища в газовому секторі. «Держава ні для кого не буде більше дійною коровою. Дикий капіталізм у цій галузі має закінчитися», — переконаний Президент.
Так само він виступає й за припинення діяльності монополій, зокрема в електроенергетиці, повідомляє прес-служба глави держави. Тож РНБО вжила конкретних заходів щодо демонополізації енергетичних ринків, диверсифікації джерел надходження енергоносіїв, розвитку ядерної енергетики, використання прихованих резервів паливно-енергетичного комплексу, забезпечення енергетики вугіллям усіх необхідних марок, підготовки до опалювального сезону 2015—2016 рр.
Загалом в інтересах енергетичної безпеки держави частка постачальника будь-якого виду енергетичних ресурсів не має перевищувати третину. «30 відсотків і не кубом більше, навіть якби газ давали задарма!» — підкреслив Президент.
Упродовж останнього року країна досягла значного прогресу в безпеці постачання газу. «Ми виграли зимову битву з «Газпромом», хоча, звичайно, про повну перемогу в цій війні говорити зарано. Монополії цієї політико-енергетичної структури в постачанні нам газу, нарешті, уперше за 23 роки, покладено край, — сказав Президент, зазначивши, що частка «Газпрому» в імпорті в Україну за підсумками першого кварталу становила лише 37%. — Решта є поставками від наших європейських партнерів, причому глибоко диверсифіковані: у реверсних постачаннях задіяні більше десяти компаній».
Протидія «Росвоєнторгу»
Неможливо нині говорити про нацбезпеку, забуваючи про озброєну російську армаду на сході країни. Загроза широкомасштабних бойових дій російсько-терористичних угруповань не лише зберігається, а й зростає, що потребує зміцнення обороноздатності держави.
Від проведення оперативного перегрупування військ та зайняття ними обладнаних опорних пунктів, від уточнення завдань щодо п’ятої хвилі мобілізації, від удосконалення протидесантної й протидиверсійної оборони Маріуполя, Бердянська та всього Азовського узбережжя — такою всеохопною має бути, на думку Петра Порошенка, Стратегія національної безпеки. Її проект мусить передбачати досягнення сумісності сектору безпеки й оборони України з відповідними структурами країн-членів НАТО.
«Наша Стратегія має забезпечити можливість набуття в майбутньому членства України в Альянсі. Ми нарешті маємо повернути цю надзвичайно важливу складову в цей документ», — підкреслив глава держави. Це особливо актуально, коли чисельність російсько-терористичних військ на Донбасі сягає понад 40 тисяч осіб, а поблизу кордону зібрано ще понад 50 тисяч кадрових російських вояків. Це майже в півтора раза більше, ніж торік у липні.
«Росвоєнторг» продовжує регулярно постачати бойовикам озброєння, військову техніку, боєприпаси, речове майно, пальне», — констатував Петро Порошенко. Це і є свідченням порушення Росією мінських угод. При цьому Україна повністю виконує згадані домовленості.
РНБО ухвалила Стратегію національної безпеки України, реалізація якої розрахована до 2020 року. Вона є основним документом оборонного планування та містить не лише безпекові, а й політичні пріоритети, передбачені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС і Стратегією сталого розвитку «Україна-2020».
Ухвалено й важливі рішення щодо розвитку потенціалу й системи управління оборонно-промисловим комплексом, забезпечення Збройних сил і Національної гвардії сучасним озброєнням і військовою технікою національного виробництва, вдосконалення ракетних технологій. Зокрема створено Міжвідомчу комісію з питань оборонно-промислового комплексу, яка буде робочим органом РНБО.
Крім того, розглянуто питання посилення обороноздатності держави та вжиття додаткових заходів для її забезпечення. Ретельно проаналізовано воєнні загрози та можливі сценарії розвитку ситуації, опрацьовано оперативні заходи для протидії воєнній агресії, повідомляє УНІАН.
Так, вирішено прискорити будівництво фортифікаційних ліній та рубежів, зміцнення оборонних і безпекових спроможностей держави, розвиток системи медичного забезпечення військовослужбовців.
А голови Донецької й Закарпатської обласних державних адміністрацій отримали догани за зрив строків будівництва оборонних рубежів.
Ми в Google+