Ринок металу в світі поступово відновлюється, й на ньому спостерігається зростання попиту на всі види продукції. Для України як традиційно «металевої» держави ця новина позитивна. Адже, як відомо, донедавна саме торгівля металом та металовиробами була чи не основною статтею експортних валютних надходжень.
«Урядовий кур’єр» спробував з’ясувати, що відбувається на світовому ринку металу і яка вигода від сприятливої світової кон’юнктури на цей товар.
Чинники, що дали поштовх
Спершу зазначимо маркетологічні особливості ринку. Сировинні метали волатильніші, ніж інші споживчі. Тому на графіках поводження цін на них протягом року зображено синусоїду. А для більшості товарів це фактично лінія. Тобто на ринку металів ціни стрімко зростають і стрімко падають. Проте саме в періоди зростання ринок значною мірою активізується. Для більшості товарів зростання цін відбувається дуже повільно (як і падіння).
Найактивніший з металів за волатильністю — мідь. Із березня 2020-го по лютий 2021 року ціна на цей метал підвищилася на 99%. Фахівці ринку стверджують, що такого не було впродовж десяти років.
Ще одна особливість. Головний споживач металів — Китай. Він і ключовий виробник цього товару. Тому весь ринок орієнтується саме на цю велику країну.
Експерти кажуть, що впродовж двох місяців коронакризи, яка розпочалася 2020 року, був масовий простій китайських фабрик і заводів, що спричинило і світову кризу, зокрема інфляцію. Торік Китай спричинився до ще однієї кризи. Піднебесна посварилася з Австралією, оскільки остання закликала світ розслідувати причини виникнення нового штаму коронавірусу. Саме тому Китай перестав закуповувати мідь в Австралії й заборонив використовувати австралійське коксівне вугілля, загнавши ринок у ще більшу кризу. Ціни на метали пришвидшили зростання.
Як зазначає еколог та економіст Валерій Шадрій, торік ООН активно закликала людство протидіяти змінам клімату та перейти на відновлювані джерела енергії.
«Тому в світі активно стали зводити вітрогенератори, встановлювати сонячні батареї тощо. Цьому явищу дали назву сталий розвиток і накреслили дорожню карту до 2023 року. Проте для такого розвитку знадобиться чимала кількість металів, зокрема кольорових — сталі, алюмінію, рідкоземельних. Зрозуміло, що ціни на ці товари швидко підвищуються», — зазначає він «Урядовому кур’єру».
Малі запаси та ігри сильніших
Експерт додає, що у світі спостерігався відчутний дефіцит сировини та складських запасів прокату. У Європі до кінця 2020 року запаси металопрокату скоротилися на 19 мільйонів тонн. А взимку 2020—2021 року попит на метали істотно перевищив пропозицію.
Фінансист Андрій Луговий пояснює ще одну причину: «Торік на тлі насичування фінансової системи США викупом цінних паперів долар просів щодо багатьох світових валют. Євро, китайський юань, швейцарський франк, австралійський та новозеландський долари зросли в ціні до американського долара до рекордних позначок упродовж останніх років. А оскільки на світовому ринку сировинні ресурси торгуються саме за долари, відбулося значне подорожчання не лише нафти, газу, а й чорного та кольорових металів».
Як зазначають у Держзовнішінформі, на регіональних ринках плоского прокату в США, ЄС та Туреччині нині високий сезонний попит на продукцію, що дає змогу українським виробникам диктувати свої вимоги.
Саме у травні 2021 року відбулися значні фінансові вливання в економіки США, Китаю та країн ЄС. Попит на метал у цих країнах зростає зокрема в будівельному секторі. Під впливом позитивного тренду за перші два тижні травня регіональні ціни на заготовку та готовий прокат зросли на 75—125 доларів.
Як зазначає аналітик Укрпромзовнішекспертизи Олег Гнітецький, у перший тиждень червня 2021 року вартість заготовок у Китаї зросла на 43 долари за тонну, арматури та катанки — на 36—38 доларів за тонну.
«Більшість виробників країн СНД, Туреччини та ЄС, заповнивши портфелі замовлень на червень та липень 2021 року, підтримують високий рівень цінових пропозицій», — зазначає експерт.
Аналітики ринку впевнені, що високі ціни на сталь і руду збільшать приплив валюти в Україну. Ця позитивна тенденція матиме ще гучніше звучання, адже влада держави пообіцяла збільшити ренту на видобуток залізорудної сировини. Дехто з економістів упевнений, що завдяки такій сприятливій кон’юнктурі світового ринку металу Україна може цілком обійтися без вливання грошей від МВФ у 2021 році.
Підприємства і внутрішній попит ожили
Позитивні зміни й активізацію на ринку металу яскраво ілюструє робота українських металургійних комбінатів та інших підприємств. Приміром, Дніпровський металургійний комбінат у травні 2021 року виробив товарної продукції з перевищенням оперативного завдання на 2 тисячі тонн. Цього місяця на підприємстві загальний випуск прокату збільшився майже на 9 тисяч тонн. Нікопольський завод нержавіючих труб («Сентравіс») отримав велике замовлення із країн ЄС, вигравши контракт. Він виготовить понад 3,3 тисячі метрів труб для вихлопних систем преміум-класу мотоциклів та високопродуктивних транспортних засобів.
«Сентравіс», який постачає свою продукцію для відомих європейських автомобільних компаній, — один з найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб і входить у топ-10 світових гравців. Проте і внутрішній попит на метали в Україні досягає вершини. 2021 року значно прискорилося будівництво дорожньої мережі, мостових переходів та інших комунікацій. Ця тенденція зберігатиметься й надалі. Цього року прискорилися обсяги зведення житла в Україні. Як відомо, частка металоконструкцій у будівництві чимала.
Проте попри позитивні тенденції економісти застерігають, що такий розігрів економіки та відповідне зростання цін на металопродукції на зовнішньому і внутрішньому ринках може призвести до прискорення інфляції в Україні. Тому влада має зробити всі можливі кроки до нівелювання негативних процесів, які будуть пов’язані з можливим зростанням цін.
Хоч нинішній час, пов’язаний зі зростанням цін на металопродукції у світі, Україна повинна використати з якомога більшою користю для себе, зокрема накопичити обсяги надходження валюти та поповнити золотовалютні резерви Нацбанку.