Одне з відомих досліджень міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company свідчить, що інвестори готові платити до 40% більше за компанії з гарним корпоративним управлінням (КУ) при їхніх однакових усіх інших показниках. 

Дві історії, взяті за основу

«КУ дозволяє знижувати ризики порівняно з конкурентами та залучати більший капітал. Чим менш стабільна країна, тим більше готові платити інвестори за хороше корпоративне управління. Наприклад, у США, це на 14% більше, в Японії на 21%, в Бразилії — на 24%», — повідомив на практикумі для журналістів у Києві спеціаліст з управління знаннями групи з корпоративного управління Міжнародної фінансової корпорації (МФК) Олексій Волинець.

За його словами, серед економічних вигід впровадження КУ — захист акціонерів, залучення інвестицій з меншими витратами, їхня більш висока доходність, покращення господарської діяльності компанії.

Корпоративне управління — це система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав та обов’язків між органами та його учасниками стосовно управління ним.

У МФК є дві історії, які вплинули на підхід до корпоративного управління. Перша, коли в 90-ті роки минулого століття МФК інвестувала в одну компанію на Балканах, а її директор потрапив у автомобільну аварію. Виявилося, що компанія не мала ради директорів і плану на випадок кризової ситуації. І поки директор був у комі, то компанія стикнулася з великими труднощами. Так інвестори втратили багато грошей через відсутність корпоративного управління.

А позитивний досвід МФК стосується побудови у румунському Banka Comerciala Romana на початку 2000-х років правильного корпоративного управління. Так, вартість частки МФК у його капіталі через два роки збільшилася з 111 мільйонів до 950 мільйонів доларів (без вкладень в інфраструктуру банку). Після цього в МФК діє окрема група, яка займається корпоративним управлінням і жодна інвестиція цієї структури не проходить без оцінки КУ.

Чекаємо й в Україні

Фахівці наводять приклади, коли хороше корпоративне управління сприяє більшій прибутковості компаній і дозволяє інвесторам отримувати більший дохід у довгостроковій перспективі. Ще 15 років про Бразилію гірко жартували: «Це країна майбутнього. І завжди нею буде». Але у 2000 році на її фондовому ринку, що розвивався, запровадили окремий сегмент — «новий ринок». На ньому велася торгівля цінними паперами компаній з хорошим корпоративним управлінням (для компаній висували вимоги Нью-Йоркської біржі). Спочатку на торги були виставлені акції 7 компаній, які цим вимогам відповідали. Через два роки три чверті інвестицій на цьому ринку були від іноземців. Під час кризи 2008 року акції компаній «нового ринку» впали значно менше, ніж цінні папери на звичайному фондовому ринку. Цей досвід є показовим для країн, які розвиваються.   

«На «Українській біржі» створено «ринок залучення капіталу» — цей сектор публічного розміщення (не потребує великої капіталізації компаній — Ред.) взяв за основу саме цю історію», — зазначає член правління Професійної асоціації корпоративного управління Оксана Параскева.

Можливо, і в Україні з’являться свої успішні історії корпоративного управління на кшталт бразильської. А поки наша країна не має навіть свого Національного кодексу КУ (у світі 80 країн мають коди корпоративного управління — так звані зведення рекомендацій для компаній). А останню редакцію «Принципів корпоративного управління», затверджену Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 2014 року, на думку фахівців, доцільно переглянути. Пояснюється це тим, що саме минулого року Організація з економічного співробітництва й розвитку, на документи якої НКЦПФР орієнтувалася при розробці Принципів у 2003 році, теж оновила свої правила корпоративного управління. 

Вікторія БОРИСОВА,
для «Урядового кур’єра»