Уперше за останні вісім років закарпатські аграрії брали участь у міжнародній виставці-конкурсі «Агро-2014». З цього престижного столичного заходу селянське фермерське господарство «Фенікс» із села Бадалово, що на закарпатській Берегівщині, привезло золоті медалі, кілька дипломів і грамот.

В експозиції бадалівців на виставці були чистопородний племінний елітний кнур Піетрен, схрещений із гемпширською м’ясною породою, а ще свиноматка, виведена внаслідок селекції великої білої та породи лапай, а також п’ять породистих поросят.

Відзначено й зусилля партнерів ТОВ «Та-То Панно» з Угорщини, які спільно з «Феніксом» розвивають селекційно-племінну справу.

На подвір’ї — нащадки «золотого» кнура. Фото автора

Хороше не з’являється з нічого

Раніше свиноферма належала Закарпатській науково-дослідній сільгоспстанції, але всередині 1990-х припинила існування.  Місцевий фермер Юрій Кноблох часто вислуховував справедливі докори свого дідуся, який пропрацював на фермі півжиття. «Чому нищиться наше добро, хто покладе цьому край?»

Загроза безповоротної втрати колись успішного об’єкта спонукала Юрія Юрійовича взятися до справи. Найняв будівельників, і ті почали вирівнювати перекошені стіни й опори, латати діряві дахи. І «добита» ферма на 23-гектарній площі не просто відродилася, а зажила по-новому. Тут утримують понад 1800 свиней. Персонал — фахівці селекційно-племінної справи, доглядачі тварин залишилися, але цього було мало. Оскільки ставку робили на передові технології в галузі, по них довелося їхати за кордон, дісталися аж до Іспанії.

— Придбане обладнання змонтували спільно з фірмою «Та-То Панно». Нині рівень механізації племінних процесів не гірший, ніж у Європі, — розповідає головний інженер Йосип Сейкель.

На відгодівлі у Бадаловому перебувають від 3 до 4 тисяч голів молодняку. За добу дорослі тварини набирають у середньому по кілограму 200 грамів живої ваги. А свиноматки на фермі «Фенікса» живуть мов у Бога за пазухою. Умови райські! Тому й приводять на світ по 18—22 поросят. Продаж м’яса, а також племінного молодняку нині є одним з основних джерел доходів фермерського господарства.

Під’їзди до приміщень заасфальтовані, усе автоматизовано. Горять люмінесцентні лампи, працюють автопоїлки, годівниці тощо. За температурою стежать комп’ютери.

Село отримало потужний імпульс

«Важливо, що є власні корми,  — каже Юрій Кноблох. — На закуплених собівартість продукції буде надто високою. Отож на свинокомплексі діє власний комбікормовий завод. Після розпочатої на ньому реконструкції тут щогодини перероблятимуть 5 тонн зерна: продуктивність зросте майже вдесятеро. Шуму, пилюки позбудуться повністю, недарма ж поряд заплановано офіс керівника.

Ремонтуючи та реконструюючи наявні споруди, у Бадаловому будують нові — просторі, з бетонних блоків. Їх заливають у сусідньому селі Боржава. До осені зведуть нове приміщення для вирощування молодняку, яке теж оснастять сучасним обладнанням. Наступною чергою збудують спеціалізовану племінну ферму.

Останнім часом узялися розвивати і молочний напрям у тваринництві. Зовсім скоро ферма, на якій під час придбання з аукціону утримували 68 дійних корів, а валовий надій від стада заледве сягав кількох сотень літрів молока, має змінити обличчя. Череду думають довести до 100 голів, у перспективі — збудувати міні-завод із переробки молока.

Директор угорської фірми-партнера Томаш Товт, який народився і виріс в Ужгороді, виїхав на постійне проживання до сусідньої країни. Але нині, каже, повернувся до коренів, знайшовши свою половинку в селі Дідове. Живуть на Берегівщині.

 

З ранку до вечора Бадаловим снують автомашини, гудуть трактори. Велосипедами й мотоциклами місцеві жителі, серед яких багато молоді, за чітким графіком їздять на роботу. Життя після появи на місці втраченої свиноферми великого сільськогосподарського підприємства повертається на круги своя. Отримали стабільну роботу півсотні осіб із кількох сусідніх сіл.

КОМПЕТЕНТНО

Ефективні технології

Андрій ГОТЬКО,
директор департаменту  агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації:

— Закарпаття у свинарстві колись займало провідні позиції серед областей України. Але потім був глибокий занепад виробництва в агропідприємствах — 1990-ті роки. Про досягнуту стабілізацію в цій підгалузі тваринництва свідчить певне зростання поголів’я: від 2001-го до початку 2014 року кількість свиней в області зросла з 232 тисяч до 288 тисяч голів.

П’ять найбільших підприємств цієї підгалузі розміщені у Мукачівському, Тячівському, Ужгородському та Берегівському районах. Серед цих п’яти два фермерських. Загалом у цій галузі працюють ще два десятки фермерів з незначним, до півсотні тварин, поголів’ям.

Турбує те, що нині виробництво свинини зосереджене здебільшого у підсобних господарствах населення, лише одна з кожних десяти голів свиней належить фермерам і сільгосппідприємствам. Загальне поголів’я в них сягає лише 29 тисяч голів свиней. Із цієї кількості 21,7 тисячі тварин зосереджені в тих самих п’яти великих підприємствах.

Варте уваги те, що за темпами нарощення поголів’я тварин фермери і сільгосппідприємства набагато — більш ніж утричі — переважають населення.

Логічно, що свинарство інтенсивно розвивається на базі колишніх комплексів. Після припинення існування колгоспно-радгоспної системи вони в осучасненому вигляді повертаються до життя.

«Фенікс» — приклад упровадження нових технологій, але це не єдине серед фермерських господарств. У цьому сенсі помітних успіхів у Берегівському районі досягли «Шітев», «Сокі», які також працюють на іспанському обладнанні. Серед них сільгосппідприємства «Ревс», «Аденія» та «Кошет», створені у сусідньому Мукачівському.

Далі всіх пішло фермерське господарство «Новий рівень 2006» у Тячівському районі. Тут реконструюють свинокомплекс і водночас збільшують його потужності. Планують утримувати на відгодівлі замість нинішніх 600 близько 10 тисяч голів свиней.

Це господарство викупило будівлю м’ясопереробного підприємства, з якого до споживачів надходитиме до 20 тонн м’ясної продукції на добу. Понад дві третини запланованих будівельно-монтажних робіт на реконструкції об’єкта вже виконано.

Допомога свинарству надходить і з обласного бюджету. Наймасштабнішим стало надання коштів для «АПК Тиса-Захід» Виноградівського району: за придбане обладнання свинокомплексу йому відшкодовано 435 тисяч гривень.

Племінна справа розвивається на базі чотирьох репродукторів. Найбільший із них — «Новий рівень 2006». До нього за сприяння угорської фірми завезли 300 племінних свиноматок великої білої породи. Потужності цього маточного репродуктора буде доведено до 24 тисяч голів.