Проблему навчання дітей у школах державною мовою порушували самі угорці ще влітку цього року. Про це казали експерти під час «круглого столу», де розглядали аспекти нового Закону «Про освіту».
— Під час широкого обговорення актуальних питань нацменшин з угорцями, послом Угорщини в Україні проблему навчання дітей української мови порушували самі угорці, вона лунала як докір: мовляв, діти угорської меншини не мають змоги вивчати українську як іноземну. Однак нині риторика змінилася, — зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський. — Шляхи розв’язання цієї проблеми пропонує новий закон про освіту.
Позиція Росії й Угорщини — єдиний фронт
За словами експерта, одні народи дуже важко позбуваються комплексу меншовартості, інші, вочевидь, не менш важко позбуваються комплексу імперської зверхності. «Ми повинні розуміти, що нині Україна оточена країнами, які свого часу були метрополіями, — каже Василь Яблонський. — Росія досі залишається імперією, в деяких інших країнах теж процвітають імперські настрої. Тож коли Україна поставила цілком справедливі вимоги про те, що її громадяни незалежно від походження мають володіти державною мовою, у відповідь отримала жорстку реакцію деяких держав. Одначе Україна ніколи не обмежувала прав нацменшин. Це ніби як ввічливість інколи розцінюють як слабкість. Бачимо не лише активізацію позиції офіційних органів певних держав, а й агресивну реакцію різних політичних організацій. Насамперед в Угорщині щодо захисту угорців на Закарпатті.
Ця риторика перегукується з позицією Росії, яка нав’язала Україні війну на сході, анексувала частину нашої території й зацікавлена в подальшому ослабленні нашої держави. Можливо, спільна позиція Росії й Угорщини в мовному питанні — єдиний фронт. Угорці мають подвійне громадянство й стають левовою часткою електорату для певних політичних сил Угорщини.
Чому виникає нагальна потреба вивчення державної мови у навчальних закладах? Тому що в місцях компактного проживання меншин випускники шкіл не знають української. За даними МОН, торік 60% школярів, які належать до угорської й румунської меншин, не склали ЗНО. Тож вони позбуваються права на отримання і географічної, і соціальної мобільності в Україні: не можуть отримати бажану роботу за межами свого району, навіть істотно обмежені в політичних, громадянських правах, оскільки не розуміють державної мови.
«Отже, прецедентом міжнародного незадоволення мала б стати ситуація, в якій перебували нацменшини до ухвалення нового закону про освіту, — каже старший науковий співробітник НІСД Андрій Іщенко. — Досі це й було обмеженням прав — те, що діти представників нацменшин не могли навчатися державною мовою країни, в якій народилися і живуть. Нині Україна надає однакові права і можливості громадянам усіх національностей. Ніде правди діти, в нашій країні досі чинний сумнозвісний закон Ківалова — Колесніченка. Тож слід ухвалити закон про державну мову, а також внести правки до деяких законодавчих актів, що стосуються нацменшин».
Плекаймо українську
Гостра міжнародна реакція на мовну статтю закону про освіту має й історичне підґрунтя. «На вигляд так, що з чиєїсь волі формується західно-південний дипломатичний фронт проти закону, — зазначає головний консультант відділу гуманітарної безпеки НІСД Олександр Литвиненко. — Подальша реакція Болгарії й Польщі дали змогу побачити, що спільного фронту не буде. Позиція Угорщини і Румунії зумовлена не лише сучасною політичною ситуацією. Додаткову роль відіграло й те, що раніше обидві країни зазнали істотних територіальних втрат. Тож нині всіляко підтримують свої діаспори».
Експерти відкидають звинувачення України в порушенні міжнародних угод. Переконують: Україна не порушила букви жодного з цих документів. «Ми часто говоримо про те, що турбує наших сусідів. Натомість що турбує нас? — наголошує в. о. директора другого Європейського департаменту МЗС Василь Боднар. — У нас є національний інтерес — зміцнення державної мови, і він реалізується шляхом ухвалення нового закону про освіту. Нині ситуацію вдалося опанувати. Приміром, Болгарія визнала, що новий закон надає додаткові можливості болгарській меншині. Триває діалог із Грецією про те, що грецьким школам нічого не загрожує. І з Угорщиною, і з Румунією вже проведено перемовини.
Угорська сторона розуміє, що жодної школи ніхто не закриє, вчителів не звільнятимуть, відсоток викладання предметів українською збільшуватиметься поступово і в діалозі з місцевою громадою. Тож гострота міжнародної реакції здебільшого відображає певні політичні підходи. Новий закон про освіту рамковий, і для його імплементації потрібно прописати закон про середню освіту. Навчальні програми складатимуть без порушення прав нацменшин, одначе з особливим наголосом, що українську мову викладатимуть в обсязі, який дасть змогу громадянам України угорського чи румунського походження вільно інтегруватися в суспільство і користуватися всіма правами, які мають громадяни України».
Ми в Google+