Потужне господарство перебуває на балансі міського комунального підприємства «Запоріжелектротранс»: 126 трамваїв, 102 тролейбуси, 85 одиниць обслуговуючої техніки (контактні машини, екскаватори, бульдозери, допоміжна техніка). На ринку перевезень це комунальне підприємство найбільше й найпотужніше у місті.

Як розповідає генеральний директор «Запоріжелектротрансу» Юрій Папач, міський голова Володимир Буряк, ознайомившись з потужностями підприємства, вагоноремонтними майстернями, і зважаючи на те, що техніка віджила свій вік, забажав від підприємства програму оновлення та капітального ремонту рухомого складу парку.

Гендиректор каже, що один новий трамвай в Україні коштує 15—20 мільйонів гривень, тому чотири роки тому вони уклали договір про співробітництво з ПАТ «Мотор Січ», за яким моторобудівники інвестували в «Запоріжелектротранс» 8 мільйонів гривень, капітально відремонтувавши 25(!) трамваїв, подовживши їм таким чином життя мінімум на п’ять років. Тоді ремонт становив півмільйона гривень, тепер — 900 тисяч, які не співмірні з 15 мільйонами за новий трамвай.

— Тільки два заводи в Україні (є ще київський) мають такі потужні вагоноремонтні майстерні, — продовжує Юрій Володимирович, — куди одразу можуть стати на капремонт 15 вагонів. Тому ми запропонували міському голові свою програму на капітально-відновлювальні ремонти. До кінця року плануємо відновити ще вісім вагонів та чотири тролейбусні машини. Для цього треба 15 мільйонів гривень, питання про надання яких винесемо на серпневу сесію міськради. Нині тривають депутатські слухання щодо наших економічно об∂рунтованих пропозицій і, сподіваюся, депутати нас підтримають. Голова міськради вже ухвалив наші починання через величезну економію міського бюджету, а рухомий склад все одно треба буде ремонтувати, бо їздити на старому дуже важко й затратно. Крім того, 2016 року Запоріжжя придбало шість нових тролейбусів у парку Дніпра, з кондиціонерами в салонах та кабіні водія, низькою підлогою, до того ж вони пристосовані для перевезення людей з обмеженими можливостями, мають німецьке обладнанням. Це чудова машина зразка «Євро-5». Тобто пішли шляхом оновлення мобільного складу.

Генеральний директор «Запоріжелектротрансу» Юрій Папач дає завдання начальнику вагоноремонтних майстерень Юрієві Теслі. Фото автора

Безліч перспектив

Гендиректор каже, що на такому транспорті пасажири із задоволенням їздять, тому наступного року придбають ще 20 нових тролейбусів, заклавши ці кошти в бюджет 2017-го. А в цьому році міськрада надала 11 мільйонів гривень, за які закуплять тролейбуси єврозразка. Запоріжцям вже запропонували бувші у вжитку «шкоди», «мерседеси»,«МАНи», австрійські «КРАФТи» за 1,1 мільйона за машину. Та вирішили придбати саме «шкоди», бо дніпропетровські тролейбуси «ЮМЗ», якими користуються, майже ідентичні «шкодам» у ремонті та обслуговуванні. Для міста ще 10 добротних тролейбусів — просто казка! Хтось скаже, мовляв, набирають «секонд-хенд», а Юрій Папач зазначає, що ці європейські машини із задоволенням беруть румуни, болгари, весь світ на них їздить, але більш ніж 10 років експлуатувати їх не можна, а в нас вона ще мінімум 15 служитиме. Регламентні роботи цих тролейбусів настільки педантичні й точні, що в ці машини ще кілька років не потрібно зазирати — вони прості, зручні, економні в експлуатації.

Наступний міський проект — закупівля 10 автобусів великої місткості на 100 місць кожен. Раніше подібної програми в Запоріжжі не було, її тільки в цьому році затвердили. Заводчани захистили її на бюджетній комісії, пройшли екологічні вимоги. Не можна сказати, що хтось був проти програми закупівлі великогабаритних автобусів, але сумніви у деяких депутатів були, бо йдеться про надання з бюджету 32 мільйонів гривень. Такої великої суми ще ніколи міський транспорт не отримував. А в «Запоріжелектротрансі», крім трамваїв і тролейбусів, є й власний автопарк, який поповниться десятьма МАЗами. Кілька таких автобусів їздять по 38-му маршруту в Хортицький мікрорайон. Під час літньої навігації «Запоріжелектротранс» обслуговує ще й шість причальних понтонів, вивозячи людей на дачі та городи автобусами, які доводиться знімати з маршрутів. Тому міська влада і вирішила закупити місткий транспорт «Євро-5» з низькою підлогою, чудовими м’якими сидіннями та кондиціонером. Таких безмежних перспектив на «Запоріжелектротрансі» ніколи ще не було, так само як і інвестицій.

«Запоріжелектротранс», крім рухомої техніки, має 30 підстанцій, 110 кілометрів залізничних колій, обслуговує промзону міста. Річ у тім, що Запоріжжя — промислове місто, його будівництво почалося із заводів. Тому трамвайна лінія проходить повз усю промзону. Робітників вивозить «Запоріжелектротранс», бо жоден приватний перевізник не здатен впоратися з такою масою людей. Один вагон бере до 90 осіб, система (два щеплених) — удвічі більше, а в годину пік на лінії одразу виходять 90 вагонів. «Запоріжелектротранс» плідно працює з профспілками «Запоріжсталі», «Дніпроспецсталі», «Коксохіму», феросплавного заводу, регулюючи умови подачі транспорту на виробництво позмінно, бо має дотації з міськбюджету, основні наповнювачі якого — місцеві заводи. З ними транспортники мають безпосередній зв’язок. На знак подяки промисловці допомагають транспортникам. Наприклад «Запоріжсталь» — коліями та металом для ремонту трамваїв.

Новітні GPS-технології

Наступний проект, який за підтримки міського бюджету впроваджує «Запоріжелектротранс», — GPS-навігація та GPS-контроль транспорту. Цю програму вже презентовано. Її вартість становить 4,5 мільйона гривень. На першому етапі (2,5 мільйона гривень) GPS-датчиками обладнають весь рухомий склад, придбають вісім великих інформаційних табло на найбільші зупинки в обох напрямках, щоб пасажири знали, коли прибуде транспорт. На другому етапі таким чином обладнають усі зупинки. Можна буде користуватися мобільним телефоном, дізнаючись інформацію онлайн, навіть удома. Це прогресивно. Приміром, у Києві така програма успішно діє, тоді як «Запоріжелектротранс» два останні роки стабільно посідає друге місце по Україні у змаганнях з економічних показників технічної оснащеності й інвестиційних програм.

Юрій Папач каже, що гроші витрачають, аби мати якісний міський транспорт, який слугує обличчям міста. Бо перше, що бачить людина, прибувши в Запоріжжя, — залізничний чи автовокзал, а від того, в який громадський транспорт сідає, залежить її настрій. До речі, 2016-й — це тільки початок, а наступного року, крім оновлення рухомого складу, належно відремонтують вісім переїздів: нові колії зі шпалами виведуть на рівень дороги для зручності транспорту. Всі ці роботи чітко тримає на контролі міський голова. Цим будівництвом займається УКБ міськвиконкому, а «Запоріжелектротранс» — підрядники. Надано також 1,5 мільйона гривень на заміну контактної мережі та опори на греблі ДніпроГЕСу. Вже отримано кошти та проведено тендери, закуплено матеріали, щоб до середини серпня замінити контактну тролейбусну мережу. Одне віття вже проклали, залишилося зворотне: потрібно замінити опори і світильники. Наступний етап — підйом трамвая безшумною колією на Шевченківський ринок.

Тут дбають про людей

«Запоріжелектротранс» має два тролейбусні парки, депо, тут працюють 1850 фахівців. Є власна база відпочинку «Південна», де щороку відпочивають ветерани, інваліди, учасники бойових дій, АТО, чорнобильці та інші пільгові категорії. На підприємстві постійно проводять конкурси художньої самодіяльності, змагання водіїв «Кращий за професією». Транспортники полюбляють грати у футбол (вибороли «срібло» на обласних змаганнях), створюють належні умови для вболівальників. Так, біля нещодавно створеної футбольної фан-зони Євро-2016 провели тролейбусну лінію, на яку формують подачу транспорту, щоб уболівальники могли спокійно доїхати додому після матчів у всіх напрямках. Останній тролейбус вирушає о 24:30.

На думку Юрія Папача, нині колектив у великому піднесенні через усі ці перетворення, доки допомагає місто. Люди стали працювати з ентузіазмом, бо не все вирішують гроші. На відповідний настрій впливають і відремонтовані душові, санвузли, видача безплатно мила, молока. Щойно поставили шість сатураторів з газованою водою, наступного місяця обладнають ще чотири. Звели також новий медпункт, добудовують диспетчерську в депо, ставлять нову імпортну мийку вагонів «Кьорхер» (раніше мили транспорт шлангами). Зробили власну швейну майстерню, шиють рукавиці, жилети, сидіння. Обшивають салони інваліди й ті, хто перебуває на легкій роботі. Є власний навчальний комбінат, де в групі навчається 10 водіїв. Учні отримують мінімальну зарплату — так звану стипендію. Прикметно, що коли отримали нові тролейбуси, знайшлося багато претендентів на них працювати, нові трамваї — те саме. А ось коли транспорт старий і занедбаний, охочих на ньому працювати немає. Молодих майстрів, начальників маршрутів, головних інженерів парків набирають у місцевій «машинці» та «моторівському» коледжі. Є і ветеранська організація, і один із кращих профспілковий комітет. Юрій Володимирович упевнений, що на жодному запорізькому підприємстві немає таких соціальних прожектів, як на їхньому.

— Головне, щоб робота була, — каже начальник вагоноремонтних майстерень депо-1 Юрій Тесля, тримаючи щойно доставлені запчастини, — а чим більше до нас надходить нової техніки, тим простіше працювати на ній, замість того, щоб збирати з відпрацьованого матеріалу трамваї. Нове неодмінно позначиться на безпеці пасажирів. Щодо побутових умов, то, звичайно, робітники дуже вдячні за газовану воду, ремонт у душових. Ще хотілося б дахи наших цехів відремонтувати, та й побутові приміщення не всі приведено до ладу. Головне — процес пішов, і так буде й надалі.

— Добре, що тривають ці перетворення, — підтримує розмову електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання Володимир Пушкін. — Мені подобається, що наше керівництво дбає про людей, за це їм велика шана. Скажімо, приємно попити в спеку газовану воду чи помитися в новенькій душовій. Але ще треба довести до ладу диспетчерську, щоб люди були в одному місці. А решта нас влаштовує.

— Профспілковий комітет разом з керівниками підприємства постійно організовує для транспортників усілякі свята, — розповідає заступник голови первинної профспілки організації ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс» Олег Переверзєв. — Не забуваємо й про ветеранів виробництва. Приміром, перший безплатний заїзд на нашу базу відпочинку завжди за ними. Щойно відпочили і наші хлопці — учасники АТО. Влітку проводимо спартакіади з волейболу, міні-футболу. Одне слово, життя налагоджується.