ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
 

Україна фактично ігнорує стратегію Євросоюзу
 

"Запорожцями" на українських весіллях називають гостей, котрих ніхто не запрошував, але й відмовити у чарці горілки, хоча б за порогом хати, їм не наважуються. До участі у стратегії Євросоюзу щодо Дунайського регіону нас запрошували і не один раз, втім, Україна цілком може виявитися "запорожцем" на цьому святі європейського життя і втішати себе хіба що звичним "не дуже й хотілося".


 

Регіони просять мостів

Одеська презентація Стратегії Євросоюзу щодо Дунайського регіону загалом пройшла в атмосфері доброзичливості. Та й справді, хто ж заперечуватиме, що блакитна транспортна артерія Європи має працювати активніше і залишатися при цьому максимально чистою?

З основними положеннями Стратегії присутніх ознайомив голова Представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. Заступники голів Одеської облдержадміністрації та облради, котрі представляли на зустрічі українську владу, всіляко підкреслювали зацікавленість регіону у європейських ініціативах на Дунаї. Проте було схоже, що тут обласна влада просто біжить попереду паровоза, адже український уряд зовсім не поспішає перейматися цією ініціативою. "Ми почули про зацікавленість з боку Одеської області, - констатував пан Тейшейра, - але така ж зацікавленість має бути й на рівні держави".

Виконавчий директор Центру регіональних досліджень Ігор Студенніков вважає, що перший варіант викладу українського бачення Стратегії інакше, ніж відпискою, і не назвеш. За словами експерта, представники Мінрегіонбуду - а саме цьому відомству було доручено займатися українською ділянкою Стратегії - не взяли участі в жодній із конференцій, де обговорювалися положення Дунайської стратегії. Вадами поточного варіанта українського бачення співпраці є відсутність у ньому власне стратегічних підходів і географічна обмеженість - у ньому йдеться тільки про Одещину.

Почути запах грошей


Без особливого ентузіазму дунайську євроініціативу сприйняли ще й тому, що вона не передбачає фінансування з боку ЄС. На одеській презентації навіть висловлювали побоювання, що ця затія може звестися до одних лише семінарів та наукових розробок, проте без жодних практичних наслідків. Пан Тейшейра заперечив це, зауваживши, що перед тим, як зводити дах, треба закласти фундамент - теоретичне та договірне підгрунтя для співпраці на Дунаї. А Ігор Студенніков вважає, що до Дунайської стратегії наша держава мала б і своїми грошима докластися, аби підтвердити свої євроінтеграційні наміри. Він також вважає, що взагалі за межами стратегії Україна не опиниться. Наша країна вже зараз залучена до кількох програм, що зазначені у стратегії, зокрема у сфері охорони довкілля та створення інформаційної системи Дунаю. Тож без чарки за порогом Україна у будь-якому разі не залишиться. Питання лише в тому, чи прагне вона чогось більшого.