Днями парламент ухвалив закони, які мають полегшити життя звичайних українців. Зокрема «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» і «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Цими нормативними актами забезпечується передача функцій з реєстрації бізнесу та нерухомості від Міністерства юстиції до нотаріусів, органів місцевого самоврядування й місцевих державних адміністрацій. Водночас гроші, отримані за надання цих послуг органами місцевого самоврядування, повністю залишатимуться в місцевих бюджетах — їх витрачатимуть на вирішення нагальних питань громади. Після того, як закони підпише Президент і вони набудуть чинності, під час реєстрації будинку, квартири чи бізнесу не доведеться вистоювати величезні черги й платити хабарі державним реєстраторам.

Після старту реформи приймати і реєструвати документи планують в одному місці. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Конкуренція змусить працювати краще

Якщо дотепер реєстрували речові права на нерухомість і бізнес працівники Мін’юсту, то з січня це вже робитимуть нотаріуси, а також (у міру готовності) органи місцевого самоврядування й місцеві держадміністрації (зокрема центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Неформально у нас ЦНАПи називають будинками юстиції за грузинською аналогією. Проте вони такими не є.

«Бажаючи реформувати систему, ми вивчали досвід багатьох країн. Була ідея створити по всій Україні будинки юстиції за грузинською аналогією. Проте від неї довелося відмовитися, зокрема й через фінансування, — зазначає директор департаменту державної реєстрації Сергій Бенедесюк. — Зараз центри працюють як фронт-офіси, тобто в них приймають документи і передають державному реєстратору Мін’юсту для реєстраційних дій, після чого отримують їх назад і віддають заявнику. Тобто працівники ЦНАПів безпосередньо не здійснюють реєстраційних дій».

Передбачалось, що в центрах діятиме принцип єдиного доступу. Тобто людині за потреби отримати документ чи переклеїти в паспорті фото, взяти довідку тощо не потрібно кудись іти — все можна отримати одразу й в одному місці. Загалом ця ідея вдала, її ефективно реалізовують у великих містах. Але весь позитив часто нівелюється низьким рівнем працівників ЦНАПів, які подекуди не можуть навіть перевірити комплектність чи належність документів, які подаються. Тому часто трапляється, що людина подала папери, їх прийняли, передали до Мін’юсту на реєстрацію, і через тиждень чи два повернули назад, бо не вистачає якоїсь квитанції. А особа, яка подає документи на реєстрацію, висловлює претензії до реєстраторів Мін’юсту, які в цій ситуації не винні.

Тому після старту реформи буде оновлення кадрів, які зможуть професійно працювати. Щодо кваліфікації нотаріусів, то розробники законів упевнені, що з цим проблем не має бути. Адже ці фахівці з самого початку мають необхідний рівень знань, аби все робити правильно. До того ж передбачається навчання на спеціальних курсах. Буде змінено і сам процес реєстрації. Планується, що приймати і реєструвати документи будуть в одному місці.

Робота має достойно оплачуватись

Якщо в одній області хтось із суб’єктів надаватиме послугу неякісно, то людина зможе поїхати в сусідню. Зазначеними законами передбачено розширення принципу екстериторіальності. Таким чином зареєструвати бізнес можна буде в будь-якого реєстратора на всій території України, а нерухомість — у межах області. Тому, отримавши необ∂рунтовану відмову в реєстрації (наприклад, бізнесу), завжди можна буде або звернутись до іншого реєстратора, або взагалі поїхати в іншу область.

Важливо, що вартість послуг для клієнтів не залежатиме від того, у кого людина зареєструвала, приміром, нерухомість. Єдине, на що впливатиме ціна, — на швидкість надання послуг. Натомість розподіл коштів, отриманих за ці послуги, буде різний. Якщо це робитиме нотаріус, то 60% адміністративного збору він залишатиме собі, а 40% платитиме в бюджет. Якщо ж послуги надасть орган місцевого самоврядування чи місцева держадміністрація, тоді отримана сума повністю йтиме у місцевий бюджет. Таким чином законотворці хочуть спонукати працівників, які надаватимуть послугу в органах місцевого самоврядування та місцевих держадміністраціях, робити це якісно. Адже гроші, отримані від цих послуг, можна використовувати зокрема й на підвищення зарплат працівників цих структур.

«Коли реформа почне працювати і люди відчують позитив від цих нововведень, то навіть у разі зміни влади й пріоритетів поміняти систему і знову монополізувати функцію державної реєстрації буде важко. Таким чином ми захистимо систему від зміни політичної кон’юнктури, — наголошує Сергій Бенедесюк. — Конкуренція на ринку надання послуг спонукатиме надавати їх якісно. Тож чим більше функцій ми передаємо на місця, тим краще».

Щоправда, є й інший бік медалі: передача функцій не завжди автоматично призводить до покращення ефективності на перших етапах. Адже в різних регіонах можуть по-різному тлумачити одні й ті самі норми закону. Проте Мін’юст залишає за собою методологічну функцію і сприятиме тому, щоб на місцях щодо цього не виникало жодних проблем. Поштовхом до кращого надання послуг буде й те, що люди знатимуть: якість послуг залежить безпосередньо від керівництва на місцях, і вже ніхто не зможе перекладати проблеми на далекі плечі «київської» влади. Тож і до участі в місцевих виборах українці ставитимуться відповідальніше, адже знатимуть: чимало залежить від керівництва на місцях.

Також Мін’юст залишає за собою дві функції: контролю за наданням послуг і адміністративного оскарження рішень реєстраторів. Міністерство і надалі буде держателем відповідних державних реєстрів.

Тож сподіваємось, що до 30 квітня 2016 року (цей період визначено як перехідний) система держреєстрації докорінно зміниться.

КОМПЕТЕНТНО

Невдовзі українці відчують позитивні зміни

Павло ПЕТРЕНКО, міністр юстиції України:

— Зараз послуги з реєстрації нерухомості й бізнесу надають на дуже низькому рівні. Існує система державних реєстраторів, яку вибудовували при попередній владі і яка була однією з найбільш корумпованих у країні. Ми почали цю реформу на початку нинішнього року з ліквідації Державної реєстраційної служби і напрацювали ті законопроекти, які вже стали реальністю.

Коли ці закони набудуть чинності, українці відчують чимало змін. Зокрема з’явиться 7 тисяч нових реєстраторів — це приватні нотаріуси, які працюватимуть по всій Україні. Вони виконуватимуть функцію реєстрації бізнесу й нерухомості. Це означає, що людина зможе звернутись до будь-якого нотаріуса за місцем свого проживання чи в іншому місці та зареєструвати свій бізнес, внести зміни до статуту, зареєструвати квартиру чи будинок за дуже простою процедурою. Також ці функції передаються всім місцевим органам влади, об’єднаним громадам, сільським, селищним громадам, якщо вони готові їх прийняти. А якщо ні, то це їхнє право — тоді міські ради обов’язково приймають цю функцію.