До квітня кількість подорожніх співвітчизників на п’яти контрольних пунктах в’їзду та виїзду  (чотири на Донеччині і один на Луганщині) фіксувалася на звичному рівні — не більше 25 тисяч осіб на добу. Однак останні події активізували рух на лінії розмежування — пункти пропуску щодоби  перетинали до 40 тисяч людей.

Подібна ситуація була дещо прогнозованою через транспортну блокаду, а потім і через так звану «націоналізацію» представниками самопроголошеної «ДНР» українських підприємств на тимчасово окупованій території краю. Окрім тимчасово переміщених осіб, які вирушили до «великої України» у пошуках нової роботи і заробітку, додалася ще одна знедолена категорія: у черговий раз із насиджених місць здійнялися внутрішні переселенці для ідентифікації в Ощадбанку. Неважко здогадатися, що цей величезний наплив людей істотно перебільшує пропускну спроможність п’яти донбаських КПВВ.

В чергах на в’їзд-виїзд

Не так давно рішенням РНБО  заборонено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької і Луганської областей. І хоча це не стосується звичайних громадян, оскільки їхні поїздки ніхто не обмежує, шлях через лінію розмежування подолати під силу не кожному. По-перше, лінію розмежування дозволено перетинати лише пішки чи на автомобілях, у салонах яких не більше 4 пасажирів. Великі автобуси чи мікроавтобуси  на 12—14 пасажирів проїжджати не можуть. Тому подорож із окупованого Донецька, до, приміром, українського Бахмута через КПВВ «Майорськ» відбувається так.

Насамперед пасажири від автовокзалу Донецька автобусом дістаються до блокпоста «ДНР», де проходять першу перевірку документів. Затим — черга на «нульовий» український блокпост. Автобус далі не їде. Між «нульовим» блокпостом і КПВВ курсують спеціальні автобуси, приблизно через кожні 30—40 хвилин. Хто не хоче чекати автобуса, зазвичай забитого під зав’язку, той може заплатити за таксі. Далі  знову черга, вже на українському КПВВ. Ті, хто перетинає пункт пропуску пішки, проходять на контроль через вузький коридор, де перевіряють сумки і документи. І вже після цього роблять чергову пересадку на автобус, що відвозить до Бахмута. 

Зовсім інакше відбувається перетин кордону для тих, хто подорожує на автомобілі. З одного боку, не треба робити пересадок. З іншого — можна простояти в черзі цілий день, але так і не наблизитися до заповітного шлагбаума.  Тоді люди залишаються на ночівлю між «нульовим» блокпостом і КПВВ. Величезною проблемою є й те, що поля навколо та узбіччя заміновано. Відійти вбік «до вітру» — величезний ризик. Так, поблизу КПВВ є і туалет, і питна вода, але це аж за кілька кілометрів від хвоста черги.

Очевидно, що багатьох проблем на КПВВ вдалося б уникнути, якби продовжити час їхньої роботи (взимку вони працюють з 8-ї до 17-ї, а зараз із 7.00 до 18.30) або збільшити їхню кількість. Але не все так просто: по той бік лінії розмежування діє комендантська година, тому навіть якби запровадили цілодобову роботу КПВВ, автомобілі не пропускали б на боці окупованої території. Крім того, це просто небезпечно через обстріли, що частішають з настанням темряви. А ще бойовики свідомо чинять спротив збільшенню кількості пунктів пропуску: так було довкола КПВВ «Золоте» на Луганщині. Ще одне можливе вирішення проблеми — наближення адміністративних послуг до лінії розмежування: видача паспортів, вклейка фотографій у 25 та 45 років, послуги українського нотаріуса, банківські послуги. Бо це те, за чим багато хто їде звідти на українську територію.

А поки, на жаль, непрості умови перетину лінії розмежування нітрохи не додають людям здоров’я: за попередніми даними,  з початку поточного року у довжелезних у просторі і часі чергах після різкого погіршення самопочуття померли не менше десяти людей. «Може, це видається цинічним, але після всього побаченого й пережитого, ризикну спрогнозувати, що невдовзі територію пунктів пропуску можуть «обжити» меткі підприємці, розташувавши поблизу пересувний магазин «Ритуальні послуги», — обурено каже мешканець Донецька. — Бо переважна більшість людей, які поневіряються, це пенсіонери, яким важко переносити навіть звичайну дорогу на велику відстань. А те, що тут іноді коїться, дуже негативно позначається навіть на відносно молодших і фізично міцніших людях. Тому всі завбачливо беруть у дорогу силу-силенну медикаментів на всі випадки життя…» (Коли матеріал готували до друку, надійшло ще одне трагічне повідомлення — на КПВВ «Новотроїцьке» помер чоловік 1942 року народження. За інформацією прикордонників, подорожній вийшов із автобуса, але дорогою до пункту пропуску для проходження контролю втратив свідомість. За попередньою версією, це сталося внаслідок серцевої недостатності). 

Мешканці краю, яким із різних причин доводиться періодично курсувати через лінію розмежування, відзначають ще один непривабливий бік проблемних мандрівок — корупцію. Те, що «задобрювати» доводиться представників незаконних збройних формувань на КПВВ «ДНР», вже нікого не дивує і зазвичай відбувається за відпрацьованою схемою.

«Мені потрібно було терміново виїхати до Маріуполя, і знайомі порадили зручний маршрут від приватного перевізника, —  розповідає мешканка Макіївки. — Було помітно, що у водія тут все «схоплено». Коли нас неодноразово зупиняли на виїзді з міста і зазирали до салону, водій радо вітав «контролерів», деяких називав по імені і щедро дарував їм по кілька коробок цигарок. А тільки від’їжджали, голосно лаяв їх, звинувачуючи у жадібності. Приблизно те ж саме відбувалося й на українській території. Хоча тут він посміхався значно більше і щиріше, а бурчав і роздавав тютюнові презенти — трохи менше. А лінію розмежування ми дійсно перетнули швидше: нам, на відміну від пасажирів автобусів, яких збирають у «відстійниках», не довелося ходити організованою групою пішки між блокпостами та дотримуватися інших вимог, що потребують часу».

Згадані «зручності», зокрема можливість потрапити до «пільгової» черги та «спрощена» перевірка документів і речей, не безкоштовні. Люди, бувалі у цих бувальцях, свідчать — за можливість набагато швидше пройти обов’язкову перевірку доведеться платити близько 300 гривень. Звісно, платять не всі, а тільки ті, хто дуже поспішає чи не бажає, аби ретельно перевіряли вантаж і речі, які перевозять. А ось «дири» віднедавна, зважаючи на збільшений пасажиропотік, підняли ціни. На деяких постах пропуску місце у «пільговій» черзі тепер коштує від 500 до 1000 російських рублів.                        

Пропускна спроможність зросла вдвічі!

Аби зменшити проблеми й незручності, від яких потерпають люди, на всіх донбаських КПВВ поступово збільшують їхню пропускну спроможність. Позитивні зміни відбуваються насамперед за підтримки міжнародних партнерів. Наприклад, на початку березня на КПВВ «Новотроїцьке» найпершими отримали істотну технічну допомогу від Агентства ООН у справах біженців. Завдяки встановленому тут сучасному обладнанню, придбаному у межах гуманітарної допомоги Європейського Союзу та інших міжнародних донорів, з’явилася реальна можливість зменшити час перебування у чергах мешканців краю, які перетинають лінію розмежування. А невдовзі подібні зрушення відбулися і на КПВВ «Майорськ», а у квітні на КПВВ «Мар’їнка». Згаданий проект технічної допомоги загальною вартістю 3,5 мільйона гривень — результат тісної співпраці Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України з Агентством ООН у справах біженців, розрахований відразу на три пункти пропуску на Донеччині.

Під час технічного переоснащення встановлюють чотири додаткових модулі із комп’ютерною технікою та обладнують до 20 нових місць для українських прикордонників на кожному з трьох пунктів. У свою чергу у Державній прикордонній службі взялися збільшити кількість персоналу під час контролю і перевірки документів, що, безумовно, позначається на покращенні обслуговування подорожніх.

Ефективність змін можна простежити зокрема на прикладі пункту пропуску «Мар’їнка». Як уточнив керівник Краматорського прикордонного загону ДПС України Анатолій Федорчук, щодня через цей КПВВ проходять від 7 до 10 тисяч осіб та близько 1500 автомобілів. «І саме завдяки встановленим модулям створено 20 додаткових робочих місць, а це дасть змогу збільшити пропускну спроможність для пішоходів більш, ніж удвічі!» — запевняє він.   

Проте оскільки навіть згадані зрушення поки не вирішують проблеми загалом, існує думка про необхідність відкриття на лінії зіткнення у Донецькій та Луганській областях вже не додаткових модулів, а нових КПВВ. Не так давно на цьому наголосив і заступник глави місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг. «Особливо це стосується Луганщини, де діє тільки один дорожній коридор, і той відкритий лише для пішоходів. У цілому ж, враховуючи присутність озброєних людей і військової техніки, та дуже вузькі дорожні коридори, тисячі цивільних осіб, перебуваючи під відкритим небом, неминуче стають заручниками цього конфлікту», — вважає він.  

ПРЯМА МОВА

Вадим ЧЕРНИШ,
міністр з питань тимчасово окупованих
територій і внутрішньо переміщених осіб:

— Уряд України робить все можливе, щоб робота контрольно-пропускних пунктів в’їзду-виїзду відповідала очікуванням громадян України та міжнародним стандартам. У планах — відновлення курсування громадського транспорту через лінію розмежування, а також підвищення пропускної спроможності, забезпечення захисту і поліпшення умов для людей у чергах. Ми також плануємо створення гарячої лінії щодо діяльності КПВВ, функціонування достатньої кількості гуманітарно-логістичних центрів поблизу, забезпечення доступу до високошвидкісного мобільного інтернету, оснащення зон wi-fi і надання адміністративних послуг для громадян України, які проживають на непідконтрольних територіях.