Дотриманню законодавства у сфері охорони довкілля і земельних відносин органи прокуратури Чернівецької області завжди приділяли велику увагу. Проте чи не вперше в наглядовій діяльності «прокурорське око» поглянуло на природоохоронні питання комплексно, з точки зору соціально-економічних інтересів краю. Про відносини екології й економіки та правові аспекти використання природних ресурсів Буковини — в розмові з першим заступником прокурора Чернівецької області Олександром ІВАНЮКОМ.

Заступник прокурора Чернівецької області Олександром ІВАНЮК— Олександре Октавіановичу, обласна прокуратура оголосила про всебічні перевірки за всіма напрямами дотримання природоохоронного законодавства. Але про гучні викривальні справи чомусь поки що не чути.

— Ефективність роботи прокуратури вимірюється не кількістю відкритих кримінальних проваджень. Системна копітка наглядова робота приносить суспільству більше користі, аніж повідомлення час від часу про резонансні правопорушення. Інколи виявлення незаконної рубки кількох десятків дерев подається як сенсаційне досягнення. Однак, як свідчать результати наших перевірок, планова лісозаготівля може завдати набагато більшої шкоди довкіллю та економіці краю.

Ось приклад. Хвойні лісоматеріали у нас активно і великими обсягами скуповує одна австрійська фірма. Ніби й добре, що є покупець на неліквідний на внутрішньому ринку товар. Але місцеві лісгоспи чомусь вирішили відправляти на експорт куб деревини за ціною, що вдвічі нижча за пропоновану європейським ринком. Поки ми шукали відповідь, продавець і покупець поступово підвищили ціну куба з 36 до 68 євро. Економічний ефект, погодьтеся, відчутний.

— Кому йшла маржа?

— Ми працюємо над цим питанням. Не так просто, як здається, сформувати доказову базу. Але набагато важливіше, вважаю, не лише знайти винних за фактом, а встановити такі правила гри у системі лісового господарства, зокрема на ринку лісоматеріалів, які б виключали можливість корупційних домовленостей і формування тіньових фінансових потоків. Не може лісгосп одночасно вирощувати, охороняти ліс, заготовляти та реалізовувати лісопродукцію і при цьому ще й самим себе контролювати з усіх цих питань. Звідси незаконні рубки, «домовлені» аукціони, підробка обласним управлінням лісового господарства документів з легалізації лісоматеріалів. Уже цього року зареєстровано 4 кримінальних провадження з намагання «відбілити» крадену деревину.

Планова лісозаготівля може завдати чималої шкоди довкіллю та економіці краю. Фото надане автором

Затяті правопорушники — національні парки

— Які пропозиції?

— Треба повернутися до продажу лісосік через аукціон. Це нововведення вже запроваджували на Буковині. Воно дало значний економічний ефект з одночасним вирішенням багатьох проблем лісового сектору. Наступний крок — реалізація всіх лісоматеріалів через відкриті біржові торги, що також унеможливить сумнівні домовленості, зокрема при зовнішньоекономічній діяльності.

Наголошу, що комплексні прокурорські перевірки корисні не тільки виявленням правопорушень. Це віддзеркалення практики правозастосування. З них видно, що корисно, а що треба змінити для розвитку суспільно-економічних відносин. Результати наших перевірок варто проаналізувати політикам, представникам влади і за потреби ухвалити нові правові акти. Переконаний, у рамках проголошених реформ, податкової і місцевого самоврядування, економічні служби місцевих органів влади повинні звернути увагу на використання природних ресурсів: порахувати економічний ефект, надати фахові рекомендації. Адже зрозуміло, що ані Держлісагентство, ані Мінприроди не будуть власноруч рубати гілку, на якій вони так зручно вмостилися.

За перевірками у сфері лісокористування прокуратурою області внесено і розглянуто 36 подань, до відповідальності притягнуто 193 посадові особи органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, серед яких і працівники органів державного контролю, пред’явлено 4 позовні заяви.

До речі, лідери серед порушників — національні парки. Цього року із 14 кримінальних проваджень за самовільні рубки і неналежне виконання службових обов’язків 7 стосуються національних парків. Вважаю, варто дати фахову оцінку їхній діяльності. Величезні масиви лісу опинилися без охорони і належного використання. Це можна назвати порятунком природи? От ми нині активно обговорюємо необхідність заборонити на 5 років полювання на оленя європейського. Хоча така велика кількість національних парків на території області мала б забезпечити належне відтворення цього виду фауни.

— Охорона довкілля — це і завдання місцевої влади…

— Причому на місцях такі правопорушення можна не тільки одразу виявити, а й запобігти. Тому дивує, приміром, позиція керівників окремих сільрад Хотинського району, на території яких бізнес-ділки розгорнули стихійні кар’єри, у всіх на очах розграбовуючи надра. Прокуратура району ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності землевпорядників цих сільрад.

Окремий блок питань — незаконний видобуток гравію та піску з русел річок. Чернівецька міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері вимагає зокрема притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб одного з комунальних підприємств Кіцманського району, які незаконно видобули 1520 кубометрів піщано-гравійної суміші, чим заподіяли державі збитків на 300 тисяч гривень.

Хто контролюватиме антикорупціонерів?

— Люди вкрай обурені місцевими «межигір’ями» на берегах Дністра.

— У сфері земельних відносин підвищено ефективність наглядової діяльності. За актами прокурорського реагування та позовами прокурорів державі повернуто понад 200 гектарів земель вартістю 1,7 мільйона гривень, за рішенням судів припинено незаконне відчуження десятків гектарів ріллі.

Звичайно, це добре, що в області розвивається рибне господарство, туризм і рекреація. Але почасти чиновники і бізнесмени вважають, що земельні ділянки можна набувати у власність і користування взагалі безоплатно. Мусимо виправляти їхні погляди з користю для держави і територіальних громад.

Для цього обласна прокуратура й винесла постанову про всебічну перевірку використання земель у Сокирянському районі. Вже виявили низку порушень. Приміром, земельна ділянка у півгектара водного фонду була надана в оренду під облаштування бази для стоянки маломірних суден. Нема проблем — Дністром ходять катери, яхти, тож має бути і стоянка. А насправді ніхто не збирався її будувати, берег річки забрали під відпочинковий комплекс.

Ми раді співпрацювати з активною громадськістю, з усіма ЗМІ. Але при цьому об’єктивність і професіоналізм передусім. Окремі ж члени громадських антикорупційних комітетів чомусь вважають, що прокурори мають проводити вибіркові перевірки — тільки тих, на кого вони вкажуть. І одразу починають гучно обурюватись, коли порушення законодавства виявляємо на території ведення їхньої бізнес-діяльності. Один такий активіст самовільно проклав водогін через землі лісового фонду і спокійно, без будь-якої плати качає з Дністра воду для поливу свого саду. Тому перевіряємо всіх!

Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»