Як відомо, у платіжках за житлово-комунальні послуги найбільшу частку становить вартість опалення. Однак останні кілька років українці отримали можливість з державною допомогою істотно зменшити витрати на тепло, і багато хто вже скористався таким шансом. Ідеться про програму «теплих» кредитів, за якою перший крок до економії сімейних коштів — відшкодування частини взятого та енергоощадні заходи кредиту, а другий — те, що люди надалі менше платять за тепло.

Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук під час презентації у четвер у Будинку уряду досягнень України у царині енергоефективності й відновлюваної енергетики за 2017 рік назвав програму «теплих» кредитів однією з успішних ініціатив, яка позитивно впливає на економічні процеси в Україні та яку успішно реалізовує агентство.

За словами голови Держ­енергоефективності, із 2014 року — а саме тоді запроваджено програму — майже 400 тисяч родин утеплили помешкання, застосували інші енергоефективні заходи у домівках. Відшкодування з держбюджету за цей час становило майже 2 мільярди гривень. До державної підтримки «теплих» кредитів долучилася й місцева влада, і частка внеску місцевих бюджетів у цю справу зростає. Лише цьогоріч, зауважив Сергій Савчук, запроваджено 156 місцевих програм здешевлення «теплих» кредитів — це вдвічі більше порівняно із 2015 роком.

Фінансування державних програм з поліпшення енергоефективності житла зросло більш ніж утричі. Якщо 2015-го було вкладено 34 мільйони гривень, то цього року — 115 мільйонів. Збільшилися й компенсації: у 2015 році з місцевих бюджетів відшкодовано 14 мільйонів гривень, а цьогоріч — 57 мільйонів, що учетверо більше, підкреслив Сергій Савчук. Тож не дивно, що люди дедалі більше цікавляться «теплими» кредитами й дедалі активніше їх беруть. Завдяки цій програмі за три роки українські родини разом з урядом інвестували в економіку держави понад 6 мільярдів гривень.

Програма «теплих» кредитів — це лише один аспект подолання енергетичної залежності країни. Ще один — те, що Держ­енергоефективності впроваджує енергоефективні заходи у бюджетній сфері. Зокрема цього року законодавчо забезпечено можливість проведення ЕСКО-тендерів через систему ProZorro. У 2107 році оголошено 180 ЕСКО-тендерів у 19 містах. А в новому році заплановано укласти майже 250 ЕСКО-договорів у бюджетній сфері.

Сергій Савчук розповів і про роботу запровадженої цьогоріч системи енергоменеджменту в бюджетній сфері. Для успішної реалізації цієї ініціативи Держ­енергоефективності Кабмін затвердив план заходів, уже укладено 42 меморандуми про співпрацю з місцевими органами влади у цьому напрямі, 93 міста та 9 областей впровадили щоденний енергомоніторинг.

Уже можна говорити про підсумки цієї роботи. У бюджетних закладах Житомира за рік заощаджено 4,4 мільйона гривень. У Коростені Житомирської області — 3 мільйони. Але тільки тому, що це місто менше за розмірами і кількістю населення, ніж обласний центр, можна сказати, що результати енергомоніторингу виявилися суттєвішими.

Звичайно ж, чималу роль у забезпеченні ефективних реформ у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики зіграло те, що цьогоріч Верховна Рада ухвалила відповідні закони. А ще те, що Україна приєдналася до Статуту Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA), що, як пояснив Сергій Савчук, дасть змогу подавати заявки до Абудабійського фонду розвитку на отримання пільгових кредитів на проекти з відновлюваної енергетики під 1—2 % терміном до 20 років, включаючи 5-річний пільговий період, за умови співфінансування 50/50. Окрім цього, участь в IRENA дасть змогу бути на міжнародній арені серед гравців ринку відновлюваної енергетики.

Пріоритетом роботи Держенергоефективності у цьому році його очільник назвав стимулювання впровадження проектів чистої енергетики, утеплення та залучення інвестицій для їх реалізації. Ці та інші кроки надають можливість побачити, що Україна рухається до головної мети — забезпечення енергонезалежності країни.