Коронавірусна хвороба, на жаль, не здає своїх позицій в Україні. Так, за серпень уже зафіксовано 12 антирекордів щодо цього захворювання. І 4 вересня також отримали черговий — за добу захворіли 2723 особи. З них 161 дитина і 119 медпрацівників. Померла від COVID-19 51 людина. Про це з трибуни Верховної Ради під час Години запитань до уряду повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Він також зауважив, що за весь час пандемії захворіла 130 951 людина, з них 8520 дітей та 11754 медпрацівники.

За словами міністра, стратегія боротьби з коронавірусом у нашій державі нині має дві основні складові: перша стосується запровадження й дотримання правил, які допомагають убезпечити людей (використання масок, антисептиків, дотримання соціальної дистанції), а друга — це процес лікування хворих, який зосереджено зокрема на вдосконаленні схем лікування та наявності необхідного обладнання, повідомляє УНІАН.

Кількість тестувань зросла у понад 100 разів

Якщо у квітні в Україні робили лише близько 200 тестів на добу, то на сьогодні ця цифра зросла у понад сто разів — до 25 тисяч. І до кінця вересня планується збільшити кількість тестувань до 30 тисяч на добу. Загалом від початку епідемії в нас уже зроблено близько 1,7 мільйона ПЛР-тестів. І постійний запас тест-систем у лабораторіях є на півтора-два місяці.

«Станом на 1 вересня 2020 року стаціонарну допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, надає 1 370 медичних команд, до складу яких входить 29,7 тисячі лікарів. З них 2 816 анестезіологів та 4204 інфекціоністи, терапевти і педіатри. А також 46,7 тисячі медичних працівників середнього та молодшого медичного персоналу», — поінформував міністр. І додав, що за п’ять місяців було також відновлено роботу лабораторних центрів: з 4 до 69.

Він також зазначив, що кількість апаратів ШВЛ в опорних лікарнях становить близько 4 тисяч, задіяно наразі 227. Так само на краще змінилася ситуація й щодо іншого необхідного обладнання.

Щодо засобів захисту для медиків, міністр поінформував: «На початок осені на залишках у лікарнях є понад 1,4 мільйона захисних костюмів і халатів. Це, в середньому, тримісячне забезпечення. Майже п’ять мільйонів масок і 1,3 мільйона респіраторів, 5,4 мільйона рукавичок».

Для діагностики пневмоній, зокрема спричинених коронавірусом, лікарні активно застосовують пересувні рентген-апарати. Фото з сайту uezd.com.ua

Потребуємо медиків

«Та слід розуміти, що будь-яка система має межі. І навіть якщо ми докупимо ще апарати ШВЛ або кисневі концентратори чи доставимо ліжка, потрібні люди, які вміють цим користуватися, надавати медичну допомогу. Це наші лікарі: реаніматологи, анестезіологи, інфекціоністи, вірусологи, а також лаборанти та інші спеціалісти, а це достатньо обмежений ресурс з урахуванням того, як до них ставилися останні 29 років.

І хоч зараз у нас є 35 тисяч ліжкомісць для хворих на COVID-19, ми можемо стикнутися із ситуацією, коли банально не вистачить лікарів. Ми не можемо зняти всіх лікарів з їхніх прямих обов’язків і поставити боротися з COVID-19. Адже пандемія коронавірусу не скасувала ні онкологію, ні серцево-судинні захворювання, ні будь-які інші. Навпаки, COVID тільки ускладнив цю ситуацію», — наголосив урядовець.

Відповідаючи на запитання народних обранців, Максим Степанов запевнив, що поодинокі випадки скарг на невиплату доплат медикам, які працюють з хворими на COVID-19, оперативно вирішуються.

Резюмуючи свій виступ, міністр зазначив: «Напередодні бюджетного процесу я хочу сказати, що реальна медицина коштує не три відсотки ВВП. Нам необхідно спрямовувати на медицину щонайменше п’ять відсотків, як це передбачено законодавством. Бо, якщо порівняти з європейськими країнами, то там показники становлять від 6 до 12,3% ВВП. І нам слід цього прагнути».

Держава підтримує бізнес

Також на запитання нардепів відповідав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Щодо погашення боргів із заробітної плати, які нині зросли, за словами нардепів, до 3,4 мільярда гривень, він зокрема зауважив: український бізнес має змогу погашати їх за допомогою кредитних програм.

«Дійсно, ця проблема є у зв’язку з кризою. Це переважно підприємства приватної форми власності. У нас працює програма «5—7—9%», у нас працюють інші програми малого й середнього бізнесу, які дозволяють бізнесу перекредитуватися і брати кредитні кошти на погашення заборгованості із заробітної плати. Ці програми, за статистикою, активно використовує малий і середній бізнес, вони набули темпу», — наголосив Прем’єр.

Не оминули увагою депутати і питання підвищення ціни на газ для населення. Денис Шмигаль відповів, що вона насправді зросте, але при цьому все одно буде найнижчою за останні роки. «Сьогодні ціна на газ регулюється конкурентним ринком. Уперше за 5 років ми маємо найнижчі ціни на газ у серпні — вересні. Звичайно, буде природне ринкове зростання, але це буде найнижча ціна на газ за останні 5 років в Україні», — зазначив він.

І додав, що Україна зробила величезний прорив «у встановленні ринкових, а не корупційних цін на газ», які раніше формувалися з корупційною націнкою чиновниками.

Проєкт держбюджету на шляху до парламенту

Кабінет Міністрів до 15 вересня передасть на розгляд Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2021 рік.

«Бюджет зараз у стадії формування. 15 вересня, як цього вимагає закон, його буде винесено на розгляд комітетів і парламенту, щоб ми перейшли до системної дискусії. На сьогодні Міністерство фінансів збалансувало основу бюджету. Передбачаються витрати й на окремі галузі: медицину, освіту, забезпечення військових потреб. Також у бюджеті на новий рік неодмінно буде передбачено кошти і на боротьбу з пандемією COVID-19, і на продовження медичної реформи», — зазначив він.

Очільник уряду нагадав, що в Україні є іпотечне кредитування за ставками нижче 10%. «Це те, що обіцяли Президент і уряд. Буквально вранці проводили нараду з банкірами: на півтора відсотка за тиждень зросла іпотечна програма в Україні», — зазначив Денис Шмигаль.

Він також запевнив, що Кабінет Міністрів виконає всі свої зобов’язання з виплати субсидій населенню. Глава уряду прокоментував інформацію від нардепів, що ухвалення законопроєкту №3991 щодо змін до держбюджету передбачає зменшення майже на 2,2 мільярда гривень фінансування субсидій для населення на оплату житлово-комунальних послуг. «Держава виконуватиме всі свої соціальні зобов’язання, усі субсидії виплачуватимуть», — запевнив Прем’єр.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»