Питання субсидій нині турбують багатьох українців: і тих, хто вже їх отримує, і тих, хто досі намагався сплачувати за комунальні послуги самостійно, але відчуває, що далі може й не впоратися. За останніми даними Мінсоцполітики, нині державну допомогу на це отримують понад 6 мільйонів громадян. Проте про можливість переведення такої допомоги на готівковий розрахунок ішлося вже не раз, та донедавна лише на рівні розмов. І ось цього року в цьому напрямі зроблено перший реальний крок.

Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко нагадав, що уряд прийняв рішення щодо поступового переходу до монетизації державної допомоги, яку надають незахищеним верствам населення для оплати комунальних послуг. Отже, одним з перших кроків у цьому напрямі, так званим пілотним проектом стане повернення ощадливим субсидіантам готівкою частини невикористаних сум субсидій на оплату газо- та електропостачання, а також індивідуального опалення. В еквіваленті їхня вартість не перевищуватиме вартості 100 кубометрів природного газу та 150 к­іловатів електроенергії. Готівкою компенсації не перевищуватимуть 700 гривень на одне домогосподарство. 

Гроші на картку або в Укрпошті

Щоб цей процес відбувався планомірно й без ексцесів, згідно з постановою уряду, до 1 червня 2017 року всі підприємства, що надають такі послуги населенню, мали подати вичерпну інформацію до місцевих органів соцзахисту населення про кількість людей, які по закінченні опалювального сезону станом на 1 травня мали переплати на особових рахунках і суми, необхідні для виплати. Проте на 15 червня зробили це лише 1200 підприємств з 1500.

Проблем з виплатами не має бути у Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Полтавській, Рівненській, Харківській та Хмельницькій областях, адже там усю інформацію було подано вчасно та в повному обсязі. Частково із завданням впоралися у Тернопільській та Черкаській областях. А ось у Чернівецькій, Миколаївській і, на диво, у столиці жодне з газопостачальних підприємств навіть не бралося до складання таких списків. На думку віце-прем’єра, така ситуація неприпустима. Тож він доручив представникам Міненерго, Мінрегіону і НКРЕКП невідкладно з’ясувати, чому понад 300 підприємств у всій Україні зривають виконання постанови уряду й хочуть залишити ощадливих українців без виплат.

Посадовець нагадав, що до 1 липня слід повідомити про наявність такої економії. Потім ті, хто претендує на отримання компенсації за зекономлені субсидії, мають звернутися до управлінь соцзахисту за місцем проживання із заявами, вказати номер банківського рахунку або відділення Укрпошти, де вони зможуть отримати відповідні кошти. Віце-прем’єр наголосив, що всі, хто матиме на це право, обов’язково отримають зекономлені кошти до 1 вересня 2017 року.

Штучні борги як шахрайство

За словами Павла Розенка, подекуди постачальники послуг починають вигадувати неіснуючі борги перед ними людям, котрі отримують субсидії. Торік таке вже було, особливо критично в Одеській області з Одесагазом. І тепер знову.

— Жодних підстав у підприємств вносити якісь борги за субсидіями в платіжки громадян немає. Це шахрайство і порушення чинного законодавства, — наголосив віце-прем’єр.

З цього приводу він дав доручення головам обласних державних адміністрацій жорстко реагувати на кожен факт безпідставного нарахування таких боргів. А також негайно інформувати Кабінет Міністрів і звертатися безпосередньо до НРКЕКП, щоб відповідна реакція регулятора, який здійснює нагляд за діяльністю цих організацій і виконанням ними умов ліцензій, також була.

Віце-прем’єр пояснив, що несплата обов’язкового платежу, якщо є зекономлена субсидія, не є підставою для нарахування боргу. Якщо сім’я використала зекономлену в попередньому місяці субсидію в рахунок наступного комунального платежу, тобто скористалася так званою переплатою і не сплатила рахунок за опалення, водопостачання чи електроенергію, як-от обов’язковий платіж, постачальники послуг це не можуть трактувати як заборгованість і не може бути підставою для нарахування субсидіантам боргів. Постачальники комунальних послуг не мають права ігнорувати переплату і вимагати в людей оплачувати послуги в повному обсязі, шантажуючи їх відключенням опалення чи газу. 

ПРЯМА МОВА

«Спробам нажитися на малозабезпечених покладуть край»

Андрій РЕВА,
міністр соціальної політики:

— Останнім часом до міністерства часто звертаються отримувачі субсидій, які повідомляють, що у цьому процесі, на жаль, є чимало зловживань. Адже для створення списків тих, кому вдалося зекономити, газо- й теплопостачальникам слід було провести перерахунки і повернути до бюджету невикористані українцями суми субсидій. Бо якщо людина зекономила субсидію, ці гроші, які перебувають у надавача послуг, за законодавством можна зарахувати як сплату і обов’язкової частки платежу на наступні розрахункові періоди.

Але щоб не повертати ці гроші, газопостачальні підприємства за підсумками року дивляться, скільки саме люди сплатили обов’язкового платежу, і якщо ця сума менша за їхні нарахування, вони починають вимагати сплати так званих боргів. Попри те, що сума зекономленої субсидії може повністю перекривати борг за обов’язковою часткою платежу, який має споживач. Отже, категорично не допускається нарахування будь-якої заборгованості на особовому рахунку отримувача субсидії.

Нагадаю, що вимогу сплати обов’язкової частки платежу споживачем незалежно від розміру субсидії з 2016 року в українському законодавстві скасовано. Саме так держава стимулює людей економити енергоресурси за рахунок того, що заощадженими на субсидії грошима можна покрити обов’язкову частку платежу. А не так, як раніше, коли для споживача не мало значення, економить він чи ні, адже зекономлену субсидію просто списували, а людину ніяк не стимулювали до заощадливості.

Наголошую, що в результаті перерахунку надавачами комунальних послуг невикористаних субсидій, який відбувся минулого місяця, платіжки за газ, електроенергію, воду та опалення з мінусом (боргом) можливі лише у трьох чітко визначених випадках. Інакше це лише бажання теплопостачальних компаній отримати живі гроші шляхом створення штучних боргів та порушення закону. Їх маємо виявляти та покласти цьому край.

Працівники органів соцзахисту на місцях мають провести звірку кількості отримувачів субсидій і наявності в них на рахунках переплати. А в разі виявлення порушень серед надавачів послуг — інформувати про це керівництво облдержадміністрацій і місцеві правоохоронні органи. Бо тих, хто намагається нажитися на людях, обов’язково притягнуть до відповідальності.  

Коли надавачі компослуг мають право нарахувати борг отримувачу субсидій

♦ заборгованість у червневій платіжці могла з’явитися в тих людей, які за травень не сплатили рахунки за комунальні послуги;

♦ сім’ї, які споживають більше за надані їм соціальні нормативи, повинні доплатити за фактично спожиту послугу;

♦ якщо в субсидіанта до початку опалювального сезону (2016—2017) була заборгованість, не сплачена протягом зими. Таку заборгованість субсидією не покривають, її повинен сплачувати субсидіант самостійно.