Часи, коли незаймані ліси всуціль укривали землю, давно минули. Нині відновленням зелених легень планети займається наука, яка зветься лісівництвом. Головне завдання лісівництва — примноження наших лісових багатств та підвищення їхньої продуктивності — нині вирішують на науковій основі відповідно до розроблених галузевих заходів. Однак втілити заплановане у практику буває непросто. Тут потрібно уболівати за доручену справу, бути, якщо хочете, великим ентузіастом збереження та відтворення лісу. Добре, що таких людей у лісовому господарстві Черкащини не бракує.

Нові технології вирощування садивного матеріалу — предмет повсякденної турботи начальника управління Олександра Дзюбенка (крайній ліворуч) і його підлеглих. Фото надане автором

Не тільки корисно, а й вигідно

Відвідуючи якось Пехівське лісництво, що в Звенигородському районі, звернув увагу на унікальний розсадник. Помічник лісничого Микола Бойко, до речі, відомий в області краєзнавець, пояснив, що розсадник унікальний не тільки тим, що за площею один з найбільших у лісовому господарстві області, а й тим, що тут використовують сучасні технології вирощування посадкового матеріалу. Недавно, приміром, інженери встановили крапельну систему зрошування, завдяки якій прискорюється ріст рослин, зменшуються витрати, тому значно знижується собівартість вирощеного. Ця технологія особливо цінна у зв’язку зі змінами у кліматі, які характеризуються тривалими посухами.

Не зупиняючись на досягнутому, пехівські лісівники пішли далі й недавно змонтували туманне зрошування. Дрібнодисперсійний полив дає змогу створювати оптимальні умови для ефективного приживлення живців та прискорює ріст рослин. За словами Миколи Бойка, нова технологія дає колосальний економічний ефект, адже скорочує тривалість вирощування саджанців із 2—3 років до одного. Не кажу вже про зменшення виробничих затрат, пов’язаних з організацією підвізного поливу. Туманними установками обладнали три теплиці, де вирощують декоративні рослини і дуб iз закритою кореневою системою. На сьогодні в теплицях висаджено майже 60 тисяч живців.

У Свидівському лісництві Черкаського лісгоспу вирішили автоматизувати туманне зрошування. Лісівники власноруч змонтували систему поливу й адаптували автоматизовані технології для потреб лісового господарства. Через високу ціну від готової системи відмовилися. Тепер спеціально запрограмоване устаткування щогодини вмикає систему туманного зрошування на 15 хвилин, а вночі не поливає, адже тоді вологи й так достатньо.

Як розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко, досягнення науковців і новітні технології нині широко застосовують у багатьох лісогосподарствах області. Це стало пріоритетним напрямом у роботі лісівників. Зокрема крапельні системи зрошування, крім Звенигородського, використовують в Уманському, Смілянському та Чигиринському лісгоспах. Довелося бачити, як маленькі сіянці сосни по крапельці одержують цілющу вологу через розгалужену систему поливу в лісорозсаднику Чорнявського лісництва. Принцип дії системи простий: під тиском насоса вода надходить до магістрального каналу, від якого розгалужуються дрібніші трубки з отворами, через які й крапає. Трубки кладуть уздовж рядів. Так забезпечується постійне зволоження посадкового матеріалу.

— Переваги крапельного зрошування в тому, що волога надходить повільно і не створює кірки на поверхні ∂рунту, не «забиває» і не розмиває землі, — пояснив лісничий Володимир Нелез. А директор Чигиринського лісгоспу Роман Фендюр додав, що систему крапельного зрошування незабаром встановлять ще в одному лісорозсаднику. Сіянці, які виросли на крапельному зрошуванні, використають для створення лісів під час весняної посадкової кампанії.

Стратегічний запас тепер можна зберігати роками

Нову холодильну шафу для зберігання насіння хвойних порід придбав недавно Черкаський лісгосп. Основна її перевага — збереження схожості посівного матеріалу.

— Це наш стратегічний запас насіннєвого матеріалу в разі неврожаю. В холодильній шафі насіння майже не втрачає схожості навіть через кілька років зберігання, — розповів директор ДП «Черкаське лісове господарство» Андрій Пустовіт.

У насіннєсховищі Руськополянського лісництва зберігається весь запас насіння для посівної. Традиційно його герметично закупорюють у бутлі, куди вкладають кобальтовий папір для контролю вологості. Однак через непостійну температуру насіння втрачає схожість — до 10—15% щорічно. Тому, щоб забезпечити високу якість посадкового матеріалу, лісівники й придбали цієї весни холодильну шафу. Її особливість полягає в тому, що температуру можна регулювати. Встановили постійний температурний режим +2°. У шафі вже розмістили 140 кілограмів насіння сосни звичайної.

Неврожайні на шишки роки бувають частенько. Тому першу холодильну шафу лісівники придбали ще кілька років тому і переконалися в її ефективності. Насіннєвий матеріал, який возили на аналіз до Українського лісового селекційного центру в Боярці, майже не втратив схожості. Його тут можна і 10 років зберігати, впевнений провідний інженер лісових культур ДП «Черкаське лісове господарство» Леонід Папуша.

Запасу насіння, яке зберігається в холодильниках Черкаського лісгоспу, вистачить не на одну посівну. Тому можна бути певними, що нові ліси з’являтимуться на Черкащині щороку.

Розробки науковців знаходять практичне втілення у роботі багатьох лісогосподарств. Приміром, метод створення і вирощування лісових культур дуба звичайного садивним матеріалом із закритою кореневою системою у Смілянському лісгоспі почали впроваджувати ще вісім років тому. За цей період лісівники на власному досвіді переконалися у перспективності, ефективності та економічній доцільності такої технології. На сьогодні вже створено 264 гектари лісових культур із закритою кореневою системою. Це майже 40% загальних площ із головною породою дуба звичайного. І якщо у 2008 році цей показник становив 10%, то в цьому — 55, а у двох лісництвах — Будянському та Смілянському — повністю перейшли на таку посадку лісу.

Саме у Будянському лісовому розсаднику вирощують сіянці дуба у поліетиленових пакетах. Починали з 20 тисяч штук, тепер же вирощують приблизно 85 тисяч на рік. У найближчих планах — поступово збільшувати потужності та вирощувати 100 тисяч сіянців дуба із закритою кореневою системою, адже саме така кількість дасть змогу забезпечити потреби в посадковому матеріалі найближчих трьох лісництв. Торік восени проведено підготовчу роботу для створення такого самого лісорозсадника на базі Мліївського лісництва, де вирощуватимуть майже 40 тисяч таких сіянців.

— В умовах, характерних для Смілянського лісгоспу, ця технологія виправдала себе, — розповідає про перевагу вирощених у такий спосіб сіянців директор підприємства Юрій Сегеда. — Після проростання сіянця не потрібно викопувати, обрізати корінь — у пакеті формується міцна коренева система, яка не пошкоджується під час пересадки у відкритий грунт. Вирощений так посадковий матеріал приживається набагато краще та швидше росте, ніж лісові культури, створені звичайним способом. Ще одна важлива перевага — зменшення витрат на догляд за лісовими культурами.

До того ж протягом останніх років смілянські лісівники перейшли на механізований спосіб посадки сіянців дуба із закритою кореневою системою.

Запобігти пожежам допомагає відео

Досягнення науки і техніки, які широко впроваджують лісівники, надійно служать їм на всіх напрямах господарювання, зокрема і в удосконаленні нагляду за насадженнями. Приміром, чигиринські лісівники охопили відеоспостереженням усі хвойні ліси.

— Хвойні ліси для вогню найвразливіші. В них легко виникає і поширюється пожежа. До того ж наші насадження ростуть поблизу населених пунктів, тому ризик виникнення загорань дуже великий, і реагувати необхідно оперативно. Це й змусило нас встановити над лісами повний відеонагляд, — розповів директор ДП «Чигиринське лісове господарство» Роман Фендюр.

Завдяки відеокамері лісівнича пожежна бригада, яка чергує щодня, може швидко виявити найменше загорання за першим димом. Крім того, наявність кількох камер дає змогу чітко визначити координати пожежі.

Усі лісогосподарські підприємства області, як зазначив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко, працюють прибутково. Фінансовий стан лісгоспів дає змогу постійно оновлювати техніку, необхідну для лісогосподарського виробництва. Тільки протягом цього року підприємства придбали 16 тракторів МТЗ-82.1, три вантажні автомобілі, 12 спеціалізованих автомобілів для охорони лісів від пожеж та незаконних рубок. Крім того, закуповують гідроманіпулятори та багато іншої техніки. Адже саме вона значно полегшує трудомісткі процеси, дає змогу ширше впроваджувати нові технології, розширювати та підвищувати рівень виробництва.

— Грамотне ведення сучасного лісового господарства без належного технічного наповнення просто неможливе, — наголосив Олександр Миколайович. — Саме тому ми відкрили зелену вулицю новій техніці й сучасним технологіям.