Про працівників водоканалу, як правило, згадують, коли крани у квартирах чи будинках несподівано замовкають, видаючи лише підозріле шурхотіння-шипіння. Утім, це так само стосується енергетиків, газовиків, працівників інших служб, які забезпечують комфортне побутове повсякдення мешканців житлових багатоповерхівок і приватних будинків. Тоді згадується давнє і незмінне: коли щось маємо — не помічаємо, а втрачаємо, то…

На щастя, Суми належать до міст, де хоч і є проблеми з водою, рік у рік їх меншає. Суджу про це як житель обласного центру із сорокарічним стажем, тож маю право пригадувати, порівнювати і оцінювати.

Характерна деталь. Упродовж кількох останніх років робота водоканалівців публічна: майже щомісяця надходять приємні новини від комунального підприємства. Як правило, йдеться про оновлення матеріально-технічної бази, придбання тієї чи іншої сучасної техніки, автоматизацію виробництва і насамперед диспетчерської служби.

Коли про це сказав директорові підприємства Анатолієві Сагачу, він погодився: так, за останні майже чотири роки ситуація докорінно змінюється на краще. Адже все підпорядковане тому, щоб понад 261 тисяча жителів міста, зокрема колективи підприємств, установ, організацій, яких обслуговують працівники «Міськводоканалу», якомога рідше… згадували їх, цілодобово одержуючи якісні послуги.

Shindaiwa, Hydrо-Vacuum, Panelli, Willo та інші

Як наголошує Анатолій Сагач, перед тим, як вода з’явиться у кранах, вона проходить тривалий і непростий шлях від свердловин на водозаборах. Принагідно слід зазначити, що піднята зі слобожанських глибин вода високоякісна і не потребує додаткового очищення чи підготовки. Її стан щоденно контролюють — на підприємстві мають вимірювальну хіміко-бактеріологічну лабораторію, спеціалісти тісно співпрацюють із колегами з міського управління Держпродспоживслужби.

Але щоб воду дістати, потрібна відповідна техніка і технології, які б мінімізували насамперед енергетичні витрати. Адже вони стають важким тарифним тягарем для всіх і кожного. Тож оновлюючи виробництво, тут насамперед враховують енергетичну складову. Проте акцентувати на цій ділянці також було б економічно хибно. Усі процеси потрібно надійно закільцювати, не залишаючи жодної шпарини — у прямому і переносному значеннях — для втрат води і коштів.

Так, нещодавно в межах торішньої інвестиційної програми для артезіанських свердловин придбали і встановили насосні агрегати польського та італійського виробництва відповідно Hydro-vacuum і Panelli. Це енергоощадне обладнання замінило застарілі насоси ЕЦВ, які енергію споживали за максимумом, а віддача була мінімальною. Так переоснастили свердловини більшості водозаборів, серед яких Тополянський, Лепехівський, Пришибський, Ново-Оболонський, Лучанський.

Торік на каналізаційно-насосних станціях 2, 6А та 9 запрацювали насосні фекальні агрегати, обладнані шафами керування, на КНС-1А встановили спеціальну решітку, що затримує сміття і не захаращує міську каналізаційну систему. Це знижує навантаження на насоси, які не треба зайвий раз ремонтувати.

Серед недавніх надбань — багатофункціональний дизельний зварювальний апарат японського виробництва Shindaiwa вартістю 986 тисяч гривень, який уже використовують для ліквідації поривів. Якщо раніше під час аварійно-відновлювальних робіт на водогонах та каналізаційних мережах доводилося користуватися стареньким дизелем, зношеним на 95% і без запасних частин, то новинка — справжнє диво. Крім основного призначення, апарат можна використовувати як джерело живлення для освітлення і приладів, він має спеціальне покриття, тож максимально захищений від піску чи вологи, що надзвичайно важливо для роботи в екстремальних умовах. Із ним можуть одночасно працювати двоє зварювальників.

Але чи не найголовніше, наголошує начальник ремонтно-експлуатаційного управління Андрій Кулик, апарат майже безшумний, завдяки чому його експлуатують у будь-яку пору доби і не завдають незручностей мешканцям будинків.

Лише торік на підприємстві реалізували заходи з водопостачання та водовідведення на загальну суму майже 10,6 мільйона гривень, що дало змогу заощадити близько 1,8 мільйона кіловат-годин електроенергії.

Диспетчери бачать усе

Зайве переконувати, наскільки важлива диспетчерська служба: бачити потрібно не якісь ділянки чи фрагменти, а весь виробничий процес. Відповідно й реагувати. Для цього провели диспетчеризацію виробництва, іншими словами, встановили відповідні прилади на 32 свердловинах, 16 резервуарах, шести станціях другого і семи — третього підйомів, шість основних каналізаційно-насосних, до яких належать станції 1А, 2, 5, 6, 6А та 9. Тож нині показники та різну інформація передається на спеціальний сервер, а диспетчер на робочому місці бачить усі ланцюжки загального виробничого процесу.

Як наголошує начальник служби експлуатації та розвитку Максим Кривомаз, якщо десь виникає аварійна ситуація, то про неї першим дізнається саме диспетчер і для її локалізації чи усунення не марнуються дорогоцінні хвилини. Так само завдяки недавно втіленому пілотному проєкту надходять показники з віддалених точок обліку води, зокрема кількох свердловин та загальнобудинкових лічильників. Іншими словами, оперативність та швидке реагування на ті чи ті ситуації стали невід’ємною складовою роботи насамперед аварійників, інших служб, адже фахівці підприємства постійно проводять профілактичні заходи, промивають та дезінфікують резервуари чистої води тощо. У цьому ніяк не обійтися без добротного транспорту, спеціальної техніки. Зовсім недавно автопарк поповнився суперсучасним трактором на базі МТЗ-82, обладнаний механізмом барової установки. Його вартість — майже 806 тисяч гривень, однак він вартий таких грошей.

Хоч скільки трубу латай…

Утім, як наголошують у колективі, проблем нині більше, ніж могло бути. На заваді головна — фінансова. Давно час бурити нові артезіанські свердловини, реконструювати міські очисні споруди, прокладати водні та каналізаційні мережі, зношеність яких становить відповідно 38 та майже 50%. Для цього потрібні мільйони гривень, яких, на жаль, немає, хоч могли б бути. І без державної підтримки не обійтися. Адже заборгованість із різниці в тарифах на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на початок цього року перевищує 78,5 мільйона гривень.

І нині щомісяця підприємство недораховується майже 5 мільйонів гривень, оскільки із торішнього травня НКРЕКП переглянула тарифи не для всіх категорій споживачів. Зокрема, мешканці багатоповерхівок сплачують за тарифом, нижчим від економічної собівартості.

Хоч би якими популярними були рішення, без кардинального розмикання тарифного кола не обійтися. Адже воно невпинно звужуватиметься, від чого потерпатимуть усі споживачі води.

ДОВІДКА  «УК»

Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міськради забезпечує водою населення, організації, підприємства, установи Сум, відводить та очищає стічні води, подає тепло й гарячу воду до двох житлових будинків. Станом на травень 2020 року утримує на балансі та обслуговує 536 та 337 кілометрів відповідно водопровідних та каналізаційних мереж, 76 артезіанських свердловин. Функціонують шість водозаборів, 19 каналізаційно-насосних станцій. Упродовж доби споживачам подають у середньому 45 тисяч кубометрів води, втрати якої нижчі від нормативних на 1,7 відсотка.

У колективі 715 працівників.