Природний газ в Україні останніми роками постійно дорожчає, тому використовувати його для опалення будинків, особливо приватних, надто дороге задоволення. Чи є в Україні альтернатива газу вже сьогодні? Як можна зекономити в цей непростий час на опаленні з’ясовував «Урядовий кур’єр»?
20 млрд кубометрів газу можна замінити
Фахівці одностайно стверджують, що є. Це тверде паливо: дрова та брикети й пелети. І в Україні такого твердого палива можна виробляти чимало, враховуючи відходи сільськогосподарського виробництва.
Тож маємо змогу ретельно розібратися в цій темі та надати цікаві рекомендації щодо опалення.
Заступник керівника Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Юрій Шафаренко наводить цікаві факти й цифри щодо впровадження альтернативного палива в європейських країнах. Так, приміром, у Швеції 65% тепла отримують із біомаси. Високий цей відсоток також у Литві — 61%, Данії — 47%, Австрії — 41%, Фінляндії —37%. Усі вони для опалення використовують пелети.
Деякі країни, приміром, Литва, ухвалили державні програми з розвитку біопалива й ефективно впроваджують у життя всі напрацювання.
А які можливості має Україна?
За словами голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, ми можемо виробляти самостійно біомасу, яка замінить 20 мільярдів кубометрів природного газу. Але це в перспективі.
Як вважає фахівець, сьогодні в нашій державі є до чотирьох мільйонів гектарів неродючих земель, які не використовують у сільському господарстві. Саме на них можна вирощувати такі культури, як міскантус, енергетичну вербу та тополю. Якщо дві останні добре відомі українцям, то міскантус належить до багаторічних трав, родом із тропічних і субтропічних держав Африки та Азії. Але його можна успішно вирощувати і в Україні. Так, у США насадження міскантусу дали у 2,4 раза більше біомаси, ніж просо, яке вирощували на сусідніх тестових полях. Ця рослина невибаглива до ґрунту, вологи та температури й має дуже високий вміст целюлози.
Енергетичну вербу та тополю також можна вирощувати в усіх куточках України.
Суми вдвічі менші
Однак і тут не все так просто. Як вважає завідувач лабораторії кормовиробництва та біоенергетичної сировини Інституту сільського господарства Західного Полісся Роман Шевчук, вирощувати енергетичну вербу слід у промислових обсягах. Лише тоді цей бізнес буде прибутковим. Крім того, потрібні великі інвестиції в це виробництво. Але якщо держава активно займеться цим питанням, ефект не забариться.
Те саме можна сказати і про відходи від вирощування соняшнику. Його стебла під час згоряння дають більшу енергетичну цінність, ніж солома й кукурудза. Сировини після збирання цієї культури в Україні чимало. Слід вирішити питання зі складуванням та збереженням, а також із підсушуванням.
У Рівненській області дрібні фермери вирощують цю рослину й застосовують для опалення своїх ферм і домівок. Так що це питання, як кажуть, на перспективу. Проте держава має подбати про розвиток таких цікавих напрямів.
Сьогодні жителі сіл і містечок мають можливість використовувати пелети та дрова для опалення своїх помешкань.
Експерт ринку Олександр Маковій розповів «Урядовому кур’єру», що за нинішніми цінами пелетний котел можна встановити, маючи 20 тисяч гривень. «Це коли йдеться про вітчизняних виробників. Закордонні зразки коштують дорожче, до трьох тисяч євро. Але тут, як кажуть, справа смаку та гаманця, у будь-якому разі вони себе швидко окуповують. Однак є важлива деталь. Під час роботи такий котел випускає чимало пилу, тому його не можна ставити в кімнаті, краще в іншому технічному приміщенні з виводом на житлову площу», — констатує він.
Для опалення пелетами будинку площею 100 квадратних метрів (вважатимемо, що це середній показник в Україні) необхідно 900 кілограмів пелет.
Припустимо, що опалювальний сезон триває п’ять місяців, тоді треба купити 4,5 тисячі кілограмів цього твердого палива. Сьогодні ціна пелет наближається до 2,3 тисячі гривень за тонну. Отже, на закупівлю твердого палива на опалювальний сезон знадобиться 10,4 тисячі гривень.
Порівняємо це з витратами на газ. Для опалення будинку такої площі треба викласти 6,91 гривні за кубометр, але сюди треба приплюсувати витрати на доставку (від 0,28 до 2,27 гривні за кубометр) та ПДВ у розмірі 20%. Отже, за опалювальний сезон треба викласти суму вдвічі більшу, ніж у першому разі.
Ринок твердого палива в Україні має великі перспективи. Це опалення не лише приватного сектору, а й багатоповерхових будинків. Хоча останній аспект доволі складний і потребує ретельного вивчення та переймання досвіду.
В Україні треба створити біржу твердого палива, щоб цей ринок запрацював ефективно. Вона, приміром, є в Литві. То ж ці питання можна вирішити дуже швидко і вони не потребують великих фінансових витрат.