Вступна кампанія у розпалі. Про те, як вирішують свою майбутню долю абітурієнти Донбасу, які мають складнощі й преференції, йшлося на недавньому прессніданку, який відбувся в евакуйованому Луганському національному аграрному університеті у Старобільську. Обговорювали спрощену процедуру вступу в українські навчальні заклади через освітні центри «Донбас-Україна», які приймають документи для навчання на бюджеті. Розмова вийшла цікавою, з корисною інформацією. Обговорювали й подальшу долю вступників.

Для тих, хто хоче вчитися безплатно

«Нині в області працюють дев’ять освітніх центрів «Донбас-Україна». Протягом перших десяти днів роботи  до них по консультації звернулися 562 особи. 238 осіб стали вступниками, — розповідає  начальник відділу професійної та професійно-технічної освіти і координації діяльності закладів вищої освіти департаменту освіти Луганської ОДА Тетяна Поскрякова. — Лідер з кількості поданих заяв від вступників з непідконтрольної території — Східноукраїнський університет імені В. Даля».

Представник освітнього центру«Донбас-Україна», який працює на базі Далівського університету, підтверджує: цього року збільшилася кількість вступників, що приїжджають з окупованих територій.

«Підлітки разом з батьками їдуть вступати в Україну після закінчення школи. А також дедалі частіше до нас їдуть студенти тамтешніх вищих начальних закладів. Люди стали розуміти, що після навчання у тамтешніх вишах отримають диплом, який абсолютно ніде не буде визнано, що потрібен документ міжнародного зразка, визнаної держави. Тож така молодь вступає до нас на перший курс», — розповідає начальник відділу профорієнтації студентів, яка працює заступником керівника освітнього центру «Донбас-Україна» Тетяна Лук’янюк.

За її словами, завдяки спрощеній системі вступу абітурієнти з окупованих територій можуть вирішити всі питання за кілька днів. Спочатку складають два іспити у школі, яка співпрацює з освітнім центром «Донбас-Україна», і отримують довідку, необхідну для вступу до вишу. Школа для них замовляє свідоцтва про повну загальну середню освіту. Довідка надає право вступати через освітній центр до вищого навчального закладу. Тут вступники складають ще один іспит за обраною спеціальністю.

«У нашому виші понад 45 спеціальностей. Абітурієнти з тимчасово окупованих територій віддають перевагу правовим наукам, а також інженерним професіям, які мають підтримку держави і на них велика кількість бюджетних місць. Загалом вступник може подати заяви на чотири факультети», — розповідає Тетяна Лук’янюк.

За її словами, навіть коли не вистачає бюджетних місць, виш подає листа до Міністерства освіти і науки із проханням про додаткові.

«Тож 100% вступників з окупованої території, які вступають через освітні центри «Донбас-Україна»,  навчаються у нас безплатно і мають першочергове право заселитися в гуртожиток», — підкреслює Тетяна Лук’янюк.

А представник Міністерства освіти і науки України Ірина Кравчук зробила акцент на датах: до 22 липня ще можна було встигнути здати документи на бюджет в університет, до 29 можна здавати документи в коледжі на базі 11 класів. Освітні центри «Донбас-Україна» працюють до 27 вересня, але далі вже зараховуватимуть на контрактну форму навчання.

Куратор для особливого земляцтва

Катерина вступила в Луганський національний університет з непідконтрольної території.

«Було важко обрати виш, — зізнається дівчина. — Вступала саме через освітній центр «Донбас-Україна», і все вдалося несподівано легко. Навчаюся на бюджеті, буду екологом. Дуже подобається й майбутня спеціальність, і викладачі, адже у нас у виші всі дружні, наче одна родина. Тож раджу всім не боятися і вступати через освітні центри «Донбас-Україна».

Історія Катерини успішна. І таких багато серед майже 700 студентів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, який працює у Старобільську. Тут дбають про долю кожного особливого студента, не забувають й після завершення вступної кампанії про те, що таким людям потрібна трохи більша увага, ніж іншим. І йдеться не лише про облаштування у гуртожитку.

«Зроблено багато, але не можна забувати про те, що на тій території тиснуть на дітей, щоб не їхали сюди. Там не тільки наші люди, а й наші вороги. І найсумніше, що частина з них — це викладачі, директори шкіл, які забороняють дітям їхати в Україну. Знаємо ситуації, коли організовують масовану протидію, особливо в той період, коли у нас триває вступна кампанія. Дітей просто не пускають, їм доводиться хитрувати, вигадувати про поїздки до бабусь чи інших родичів. Це теж проблема, і шукати шляхи її розв’язання треба вже сьогодні, — зауважив ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Савченко. — Є й інша проблема. Тільки у нас в університеті навчається 700 осіб з окупованої території. Цього року подали заяви ще 95. А чи завжди ми в наших університетах готові до роботи з такими студентами?

Наприклад, вступає людина на історичний факультет, а в школі вона вивчала історію «самопроголошеної республіки». Виникає певна прогалина у знаннях. Такому студентові  потрібні додаткові заняття, особливе ставлення, мотивація до навчання, адже він почувається некомфортно, оскільки відстає від абітурієнтів-українців. Як допомогти? Які соціально-психологічні підходи мають бути, які методичні рекомендації в цій роботі? На сьогодні таких наукових робіт, на жаль, немає. А вони потрібні всій Україні і Криму. Думаю, цю проблему треба розв’язувати колективно. Потрібно думати над створенням об’єднаних творчих колективів методистів, психологів, представників різних наукових напрямів.

Слід вчитися працювати з цими людьми так, щоб після першого адаптаційного курсу вони почувалися повноцінними студентами українського вишу».

Саме в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка для студентів відшукали рецепт адаптації: першокурсники, які прийшли через освітній центр «Донбас-Україна», поселяться разом у гуртожитку, у них буде куратор зі старшокурсників, який допомагатиме у вирішенні всіх питань. Але учасники заходу погодилися із Сергієм Савченком, що потрібно створювати наукові колективи, описувати і вдосконалювати методики роботи з такими студентами, проводити тренінги з ними.

Потрібен захист, щоб не було переслідування

Є ще одна проблема, для розв’язання якої присутні на заході ректори і громадські діячі підготували спеціальне звернення до міністра внутрішніх справ України. Виявляється, торік, щойно закінчилася вступна кампанія, до вишів стали звертатися представники правоохоронних органів з вимогою надати списки тих студентів, які приїхали вчитися з тимчасово окупованої території. Але ж спеціально для захисту персональних даних таких людей їхні особисті справи зашифровано.

«У тому що студенти з окупованих територій нині тут, заслуга їх самих і їхніх батьків. Вони змогли реалізувати прагнення здобути вищу освіту за українськими стандартами, — підкреслила в.о. начальника відділу організаційного забезпечення та контролю Головного управління директорату вищої освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Кравчук. — У разі надходження таких звернень від правоохоронних органів ректори можуть, відповідно до наказу 597, відповідати, що прізвища вступників, яких зараховано, зашифровано. Якщо чиєсь прізвище проходить у конкретній кримінальній справі, можна надати інформацію саме про цю людину. А коли правоохоронці звертаються просто, мовляв, надайте повний список вступників, то ви, ректори, не маєте права це робити. Адже ми не знаємо, з якою метою ці списки використовуватимуть і які наслідки це матиме для вступників та їхніх родин».

Протягом чотирьох років 4,3 тисячі осіб (станом на минулий рік) стали студентами через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Цього року ця цифра збільшиться.

«Через освітні центри «Донбас-Україна» до нас приходять студенти, які сформують людські ресурси, що здійснюватимуть деокупацію і повернення до складу України тимчасово окупованих територій», — підкреслив в.о. ректора Луганського національного аграрного університету, який працює у Костянтинівці, Слов’янську, Харкові та Старобільську, Ростислав Подольський.

Іванка МІЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»