Нацбанк України прогнозує, що до кінця 2016 року інфляція у країні становитиме 12%. Про це на прес-конференції, яка відбулася днями, повідомила його голова Валерія Гонтарева. «Ми дотримуємося стриманої монетарної політики, тому й вирішили зберегти облікову ставку на рівні 22%. Це зумовлено необхідністю пом’якшити можливий негативний вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на ціни й підтримати уповільнений темп інфляції», — наголосила вона.
За словами глави регулятора, інфляційна динаміка відповідає прогнозу Нацбанку. В листопаді цього року вона залишилася на рівні попереднього місяця.
«А зниження базової інфляції триває: вона досягла 38%. Очікуємо, що так буде і надалі. Динаміка цього показника може відхилятися від прогнозованої тенденції під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, які перебувають поза контролем монетарної політики Нацбанку. Наприклад, зміни цін на сировинні товари. Проте правління регулятора цілком усвідомлює ризики посилення тиску на ціни. Серед інших ризиків можу зазначити політичні події в Україні, затримки траншів МВФ, зниження цін на товари українського експорту — метал, зерно», — сказала Валерія Гонтарева.
За її словами, падіння обсягів експортних надходжень від цих товарів компенсуватимуться здешевленням імпортних енергоносіїв. «УК» нещодавно писав, що Україна цілком може розраховувати на ціни на російський газ на 1-й квартал 2016 року трохи більші за 200 доларів за тисячу кубометрів. Щодо реверсного блакитного палива, яке нам постачали європейські країни, то його вартість може бути ще меншою: 180—190 доларів за тисячу кубометрів. Проте остаточно жодних домовленостей чи підписання контрактів щодо постачання газу ще не було.
Найближчим часом, зазначила глава регулятора, зростання цін на нафту у світі не очікується. Навпаки, її вартість знижується. Однак Валерія Гонтарева вважає, що чинник збільшення адміністративно регульованих цін і тарифів також значний у сенсі зростання інфляції. Яскравий приклад цього — можливе збільшення вартості алкогольних і тютюнових виробів.
У Нацбанку зазначають, що ліквідність банківської системи нині найвища і становить 100 мільярдів гривень.
Особливу увагу глава регулятора привернула до того, що визнання виконавчою радою МВФ єврооблігацій України на 3 мільярди доларів із погашенням 20 грудня 2015 року офіційним боргом перед Росією не відобразиться на фінансовій стабільності нашої країни.
«Керівники МВФ зазначили, що вони не призупинятимуть і не згортатимуть своїх програм щодо України. Така новина для нашої країни цілком нейтральна і не вплине на фінансову стабільність», — додала Валерія Гонтарева. Україна готова до проведення перемовин із Росією щодо питань реструктуризації наших єврооблігацій, зазначила вона.
16 грудня МВФ визначився із статусом боргу України перед РФ на суму 3 мільярди гривень, який часто називають «кредитом Януковича». Купон за єврооблігаціями України, який було випущено за порядком забезпечення боргу, становив 5%. Покупцем цих облігацій виступив «Фонд национального благосостояния России», а погашення цінних паперів планували на 20 грудня 2015 року. Україна звернулася до Росії, як і до інших кредиторів, із проханням реструктуризації цього боргу, проте РФ відмовилася, зазначивши, що він не комерційний, а офіційний.
У середині минулого тижня міністр фінансів РФ Антон Сілуанов зазначив, що Росія планує звернутися до суду в разі невиконання нашою країною зобов’язань.
Деякі експерти зауважували, що ситуація двояка. Так, гроші на українські цінні папери РФ надала зі свого квазісуверенного фонду. З іншого боку, прямого надходження коштів із бюджету РФ у бюджет України не було. Тож навіть якщо Росія звернеться із позовами до суду, в нашої країни є шанси на перемогу.
Ми в Google+