Ще кілька років тому, проїжджаючи українськими дорогами й розглядаючи поля, часто бачила, що на багатьох із них вирощують цукровий буряк. Та нинішнього року обсяги ланів, де вирощували цю культуру, значно зменшилися, і це видно навіть неозброєним оком.

Як повідомили в Економічному дискусійному клубі, спираючись на аналіз балансів попиту і пропозиції основних видів продовольства, в Україні склалася безпрецедентна ситуація, коли у пік сезону переробки цукрових буряків ціни на цукор зростають. Згідно із статистичними даними, упродовж вересня-жовтня цього року середні ціни виробників зросли на 13%, а середні роздрібні — на 10%.

У вересні-жовтні цього маркетингового року вироблено 796 тисяч тонн цукру, що на третину менше, ніж у відповідному періоді минулого сезону. Внутрішнє споживання оцінено у 263 тисячі тонн. З початку сезону експортовано 9 тисяч тонн цукру, водночас цю продукцію не імпортували.

«Ще у 1999 році ухвалили Закон «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», який мав на меті збалансувати ситуацію на вітчизняному ринку цукру, підтримати українського товаровиробника солодкого продукту та забезпечити цінову стабільність, — наголошує експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — Однак минуло понад 15 років, а розвиток ситуації на українському ринку цукру можна порівняти з найпопулярнішим атракціоном «американські гірки» — коли запаморочливі спуски неочікувано змінюються стрімкими підйомами, а віражі й петлі підстерігають упродовж усієї траси. Ось і 2015—2016 маркетингового року на зміну профіциту попереднього сезону прийшов дефіцит».

У нинішньому сезоні виробництво цукру з буряків становить 1,2 мільйона тонн, що на 40% нижче за минулорічний показник. Падіння виробництва цукру обумовлене в основному зменшенням на 28% площ посіву цукрових буряків у 2015 році. Скорочення площ під цукросировиною — це протест сільгоспвиробників проти незадовільного рівня оптових цін на цукор, які формувались в умовах девальвації гривні та перевиробництва солодкого продукту.

«Навряд чи на споживача чекатимуть порожні від цукру полиці, адже перехідні залишки з попереднього періоду ще залишилися (у межах 0,5 мільйона тонн) і дають змогу збалансувати внутрішню пропозицію та попит, який перевищуватиме 1,7 мільйона тонн. Для нормального функціонування ринку цукру потрібен хоча б мінімальний рівень перехідних запасів на наступний маркетинговий 2016—2017 рік. Це убезпечить ринок від стрибків цін, а споживачів — від зайвих витрат.