СУВЕНІРИ

Що повезуть додому гості на згадку про Україну

Майже рік тому група ентузіастів презентувала проект «Зозулиця». Широкому загалу було представлено свищик, який щоправда, спершу не багатьох вразив. Скептики казали, мовляв, свистком беруться Європу здивувати. Але, пояснюють автори проекту, вони відроджують образ глиняної пташки-свищика, що символізує великий історичний спадок України і може стати своєрідним амулетом усіх футбольних вболівальників на Євро-2012.

Нещодавно Зозулицю демонстрували на міжнародній промосувенірній виставці в Дюссельдорфі.

На таку люльку колись міняли й жінку... Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

— Там вперше був український павільйон і павільйон Зозулиці, — розповідає виконавчий директор Асоціації виробників та імпортерів рекламних сувенірів Наталія Волошина. — Нашу продукцію високо оцінили, бо вона відповідає європейським тенденціям: екологічна, економічна.

— Нашому здивуванню не було меж, — додає власник ТОВ «Епік Пауер» Денис Євстратов, — коли на одному із зарубіжних стендів побачили… підробку української Зозулиці. Якщо підробляють, значить товар вартий того.

Це підтверджує те, що Зозулиця — лауреат конкурсу неофіційних талісманів Євро-2012, що проводився інформаційним центром «Україна-2012». Серед інших здобутків Зозулиці в 2011році: гран-прі на Міжнародному конкурсі рекламно-сувенірної продукції «В2В Show», перемога у номінації «Найкращий проект 2011» на міжнародній виставці мистецтв «Ukranian?ArtWeek» тощо. Через Інтернет іноземці замовляють сувенір. Продають його і в Україні. Організатори проекту запевняють, що вироблятимуть щомісяця десятки тисяч свищиків.

Зрозуміло, самим лише свищиком туристичний імідж держави не підняти. І мети такої ніхто не ставить. Адже в нас безліч народних ремесел з віковими традиціями і світовими здобутками. Проте ринок сувенірів розвивається в залежності від економічної ситуації в країні. Останні двадцять років вона не була втішною. Впала купівельна спроможність населення, згорнулось виробництво товарів, які б могли презентувати Україну. Однак вони потрібні не лише зарубіжним туристам. Насамперед нам, особливо молодому поколінню. Адже йдеться про піднесення духу, самовираження і самоствердження, передачу генетичної пам’яті, моральність і відповідальність. На жаль, народні промисли нині ледве жевріють.

— Жити і працювати майстру, — ділилась сокровенним Леся Денисенко-Єременко, — нині дуже важко. Суспільство ніби відмежовується від красивого і високого, не дбає про духовний зв’язок поколінь. Вистояти за таких умов може лише той, хто справді не може не творити. В процесі роботи розкривається душа, з’являється енергетика добра, яку хочеться передати іншим.

На жаль, ринок на такі слова не зважає. Тому й заполонили крамниці та розкладки низькопробні підробки, товари, які сувенірами важко назвати.

Зокрема, на столичному Андріївському узвозі під знаком Євро-2012 туристу намагаються підсунути, крім усього, військове начиння минулої війни, ордени й медалі. На запитання, чи не соромно ними торгувати, продавець байдуже відповів: «Мене не совість цікавить, а гроші». Що подумає про таких представників псевдокультури (а заодно і про державу, яка дозволяє торгувати пам’яттю її захисників) іноземний турист? Чи захоче він повернутись сюди знову і знову, щоб пізнати справжню культуру народу?!

Або коли йому запропонують майки з написами: «Сало — сила, спорт — могила», «І зверху я нічого — і знизу молодець», «Пий пиво, живи красиво»… Все це вже тиражується і продається.

Якщо врахувати, що не лише футболісти, а й вболівальники через захмарні ціни в готелях не бажають зупинятись в Україні, а користуватимуться чартерними авіарейсами, то не важко здогадатись, хто за ними встигатиме дорогою від автобуса до стадіону, аби продати китайську підробку, орден або майку з відповідним написом. Свищик таких не зупинить…

Перед і під час проведення Євро-2012 сувеніри стають стратегічним товаром, завдяки якому багато комерсантів прагнуть розбагатіти. Шалена гонка вже розпочалася. Здебільшого продавці «штовхають» підробки за дуже високими цінами, оскільки, переконані, все розберуть. Така впевненість від того, що держава не протиставила стихії добре продуманих, якісно виготовлених сувенірів, які б відображали наші традиції і зацікавлювали туристів глибше пізнавати Україну. Через зусилля примітивних товарів туристу буде дуже важко зорієнтуватись. От і виходить, що більше збудуть їм майок з написом «Сало — сила, спорт — могила», то нижчим буде імідж України. А саме із знайомства з ними на самому початку Хрещатика в Києві розпочинається дорога туриста до Олімпійського стадіону. Та як тут не засвистіти у найбільшу Зозулицю!..

З ПЕРШИХ ВУСТ

На голос Зозулиці відгукується історія

Творець Зозулиці,
заслужений майстер народної творчості
Леся ДЕНИСЕНКО-ЄРЕМЕНКО:

Зозулиця для вболівальників буде сюрпризом. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

— Зозулиця — відроджений образ глиняної пташки-свищика, що символізує великий історичний спадок України та відродження традицій. Зозулиця — це сакральний музичний інструмент, спрямований на гармонізацію простору та об’єднання. Крім того це улюблена іграшка багатьох поколінь й амулет, за допомогою якого наші пращури відганяли злих духів. Оскільки Трипілля, в якому виникли праобрази Зозулиці, є спільним історичним минулим для двох країн-господарок Євро-2012, вона справедливо може вважатись оберегом і для української, і для польської нації. Саме Зозулиця може об’єднати у 2012 році футбол, історію, самобутність України й Польщі та їхні славетні гончарні традиції. Цим глиняним ключиком із генетичною пам’яттю багатьох поколінь кожний вболівальник та турист зможе відкрити для себе неповторну Україну.

Зозулиця, як і 7 тисяч років тому, ліпиться із глини. Це найдавніший будівельний та побутовий матеріал у світі, який використовується людством щонайменше 1,42 млн років. Тепло людських рук та позитивна енергія глини народжують енергетично збагачений оберіг, який окрім сувенірної та естетичної, також виконує захисну та профілактичну функцію.

Саме екологічно чиста глина, що зберігає генетичну пам’ять поколінь та славиться лікувальними властивостями, дає змогу створити сакральний оберіг, який незалежно від розмірів виробу позитивно впливатиме на кожного його власника.

Зозулиця може розглядатись як запечена українська земля, а отже кожний, хто відвідає Україну в 2012 році, фактично повезе із собою додому її маленьку частинку. Додатковою перевагою проекту є його здатність продовжити повноцінне існування і після європейської першості з футболу 2012 року.