Використовуючи телескоп VLT (VST) Європейської південної обсерваторії (ESO), астрономи отримали чудовий знімок скупчення різноманітних об'єктів, відомого як Туманність Чайка, яка нагадує обрисами летючого птаха. Ця високоенергетична ділянка космосу, заповнена пилом, гарячим воднем, гелієм з домішками більш важких елементів, є колискою, в якій народжуються зірки.

«Головні структурні елементи «Чайки» – три великі газові хмари. Найцікавішою з них є «крилата» хмара, яка має назву Sharpless 2-296. Її діаметр, від одного «кінчика крила» до іншого, майже 100 світлових років. Усередині Sharpless 2-296 видно речовину, що світиться і темні пилові смуги, кучері між яскравими зірками. Це прекрасний зразок емісійної туманності, в даному випадку так званої HII-ділянки, в якій відбувається активне формування нових зірок», – йдеться у повідомленні на сайті обсерваторії.

 

Саме випромінювання цих молодих зірок, іонізує навколишній газ і змушує його світитися,  надаючи хмарі фантастичного забарвлення. Це випромінювання є і головним фактором, що визначає форму хмар – воно тисне на навколишні молоді світила і «видуває» з них химерні фігури, які ми бачимо.

Так як кожна така туманність має свій унікальний розподіл зірок і може складатися з багатьох хмар, ми отримуємо різноманітність форм, що збуджують уяву спостерігачів і змушують їх шукати асоціації з різними тваринами або іншими земними об'єктами.

У даному випадку дивовижні, створені природою структури, можна бачити на прикладі контрастних хмар Sharpless 2-296 та Sharpless 2-292. Розташована на знімку під «крилами чайки», ця більш компактна хмара, утворює її «голову». Її найбільш помітна деталь – величезна і виключно яскрава зірка HD 53367. Вона у 20 разів масивніша за Сонце.

Sharpless 2-292 є одночасно і емісійною, і відбивною туманністю: велика частина її світла випромінюється іонізованим газом, що оточує новонароджені зірки, але істотну його частку складає і відбите світло від світил, розташованих поза хмарами.

На небі «Чайка» знаходиться на кордоні сузір'їв Великого Пса і Єдинорога, на відстані близько 3,7 тисячі світлових років від Землі в одному з рукавів Чумацького Шляху. У спіральних галактиках можуть міститися тисячі таких хмар, майже всі з них зосереджені уздовж їх спіральних гілок.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»