Бельгійський уряд оголосив, що поверне в Конго ті експонати з Музею Африки, розташованого в місті Тервюрені, які опинилися в експозиції музею незаконним шляхом.

Королівський музей Центральної Африки було збудовано в Бельгії 1897 року. Тодішній правитель країни король Леопольд ІІ наказав створити такий музей до проведення Міжнародної виставки, яку 1897 року приймав Брюссель. Так король хотів продемонструвати свої колоніальні здобутки, зокрема завоювання Вільної держави Конго, яка існувала в Африці з 1885 до 1908 року та вважалася приватною власністю Леопольда ІІ. Щоб тримати в покорі місцеве багатомільйонне населення, бельгійський король за власний кошт створив приватну армію, сформувавши її з місцевих войовничих племен, якими командували офіцери-європейці. Підкорення місцевого населення Конго тривало десять років і супроводжувалося кривавими розправами, пограбуваннями, розкраданням природних багатств. У 1908 році під тиском міжнародної громадськості бельгійський парламент взяв на себе відповідальність за Вільну державу Конго. І лише 1960 року бельгійський уряд ухвалив рішення надати своїй колонії незалежність.

До 1960-го експозиція Музею Африки в Тервюрені мала колоніальний характер, а після проголошення незалежності Конго від Бельгії музей сконцентрувався на представленні етнографії та антропології Африки. У 2013 році його закрили на широкомасштабну реставрацію, на яку було витрачено майже 80 мільйонів євро. У 2018-му Музей Африки знову відчинив двері для відвідувачів.

В останні кілька років Бельгія проходить новий період деколонізації. Нині в суспільстві тривають серйозні дискусії щодо увіковічення пам’яті суперечливої постаті Леопольда ІІ. Чимало політиків і громадських організацій ратують за те, щоб прибрати з площ бельгійських міст численні пам’ятники королю-колонізатору. У світлі цих процесів бельгійський уряд ухвалив рішення, що всі предмети, які мають історичну й художню цінність і незаконно потрапили в Бельгію з Конго в період з 1885 по 1960 роки, має бути повернуто й передано законним власникам чи їхнім спадкоємцям. Як пояснили в уряді, йдеться про будь-які предмети, які вкрали, здобули силою або які вважаються воєнними трофеями.

Це рішення уряду не означає негайного повернення всіх предметів до Конго. Як пояснив державний секретар з питань науки Томас Дермін, своїм рішенням бельгійський уряд відреагував на вимогу президента Конго Фелікса Чісекеді, який у 2019 році звернувся з проханням до Брюсселя повернути вкрадені історичні цінності до дня відкриття Національного музею у Кіншасі. Але щоб гарантувати безпеку цих предметів, процес повернення має відбуватися поступово, вважають у бельгійському уряді. Держсекретар запевнив, що всіх їх неодмінно повернуть в Конго. «Ці речі нам не належать, крапка. Немає значення, чи у влади Конго достатньо можливостей, щоб зберігати свою культурну спадщину, чи ні, це не впливає на те, що вони не наша власність», — наголосив Томас Дермін.

Навіть за умови повернення сумнівних експонатів до Конго, експозиція Музею Африки не надто збідніє. За даними бельгійського уряду, в колекції музею було виявлено 883 експонати, які становлять відсоток від усього каталогу музею, що потрапили в Бельгію незаконно. Близько 58% експонатів, тобто 50 тисяч одиниць, було отримано цілком легально — придбано або передано музею за заповітом. Походження майже 40%, або 35 тисяч експонатів, простежити складно. Щоб розставити всі крапки над «і», уряди Бельгії та Конго створять спільну комісію, що встановить, як той чи той предмет потрапив в Музей Африки в Тервюрені.