На зимовій сесії  ПАРЄ, яка вчора розпочала роботу у  Страсбурзі, вкотре відсутня російська делегація. Керівництво Держдуми РФ вирішило не надсилати офіційного листа-заявки на участь своїх депутатів у ПАРЄ, добровільно відмовившись від роботи сесії протягом 2017 року. На цей крок Москва пішла для того, щоб убезпечити себе від продовження санкцій у ПАРЄ.

Як відомо, російську делегацію було позбавлено права голосу у квітні 2014 року через окупацію Криму і збройну агресію на сході України. Оскільки Росія не виконала жодного з пунктів резолюцій ПАРЄ, які стали підставою для накладення санкцій на її делегацію (серед них припинення анексії Криму, постачання зброї та найманців на Донбас), то санкції проти її делегації асамблея продовжувала ще кілька разів.

У Москві дуже сподівалися, що після виборів до Держдуми, які відбулися торік у жовтні, їй вдасться вплинути на керівництво ПАРЄ, зокрема на її президента Педро Аграмунда, відомого відвертими симпатіями до російської влади. За цими розрахунками, Бюро ПАРЄ мало внести зміни до процедури асамблеї, які значно ускладнили б правила оскарження повноважень національних делегації. Так, це дало б змогу новій делегації РФ обнулити старі рахунки з ПАРЄ і почати роботу нібито з чистого аркуша.

Проте озвучена Педро Аграмундом ініціатива змінити процедуру асамблеї «під Росію» викликала різкий спротив  лідерів кількох політичних груп ПАРЄ і багатьох її впливових депутатів. Тому керівнику ПАРЄ, який напередодні сесії літав до Санкт-Петербурга, довелося пояснити своїм російським друзям, що його вплив на асамблею не безмежний, і в ній рішення ухвалюють демократичним шляхом — голосуванням у сесійній залі.

Стрімке погіршення прав людини в Криму, війна на Донбасі, яку постійно підживлює Кремль, а також кривава бійня, яку влаштувала в сирійському Алеппо російська авіація, безумовно, не додали Росії симпатиків серед членів ПАРЄ. Все це майже стовідсотково гарантувало, що під час відкриття зимової сесії повноваження російської делегації буде оскаржено, а санкції проти неї продовжено. Тому Кремль вирішив і надалі дотримуватися лінії поведінки нібито несправедливо ображеного і оббреханого, бойкотувавши роботу ПАРЄ.

Тим часом у середу на голосування сесії буде внесено проект резолюції «Функціонування демократичних інститутів в Україні». Його представлятимуть доповідачі з українського питання від моніторингового комітету ПАРЄ: іспанець із групи лібералів Джорді Шукла та німець від Європейської народної партії Аксель Фішер.

Останню резолюцію моніторингового комітету щодо України було ухвалено ПАРЄ у квітні 2014 року, одразу після драматичних подій на київському Майдані та незаконної анексії Криму Росією. Нині доповідачі зазначають, що від часу ухвалення останньої резолюції, «події в Україні розвивалися під впливом воєнної агресії Росії на сході країни та спроб у межах мінських домовленостей врегулювати цей конфлікт мирним шляхом». Проте, наголошують автори, незважаючи на це, «головний процес реформ в україні, які відповідають вимогам українського народу, озвучених під час протестів Євромайдану, імплементується». У тексті доповідачі віддають належне масштабам законодавчих змін, необхідних для проведення реформ, які було внесено Верховною Радою за останні два з половиною роки, і закликають українську владу швидше втілювати їх у життя.

Проте «розгалужена корупція» в Україні залишається однією з головних проблем, наголошують представники моніторингового комітету. «Затяжна відсутність конкретного прогресу» в антикорупційній боротьбі, а саме судових переслідувань і тюремних строків корупціонерам «може потенційно зменшити ефект амбіційних реформ влади і зрештою підірвати громадську довіру в політичну та юридичну систему загалом», йдеться в тексті. «Асамблея стурбована тим, що темп боротьби з корупцією занадто повільний, а конкретні результати дуже обмежені»,  констатується в проекті резолюції. Її автори також зауважують: політичні й економічні інтереси представників влади в Україні тісно переплетені між собою, що негативно впливає на громадську думку і може зашкодити боротьбі з корупцією.