Звичайний лаврак (лат. Dicentrarchus labrax – вид риб із сімейства моронових. Рибу ще називають морським вовком, сібасом (від англ. Sea bass), морським судаком.

Зростання кислотності води у Світовому океані призведе до того, що у промислових риб погіршиться нюх і здатність реагувати на нюхові сигнали, зокрема вони не «чують» наближення хижаків. До такого висновку прийшли біологи з Великобританії і Португалії, результати дослідження опубліковано в журналі Nature Climate Change.

Кислотність океанічної води поступово зростає через те, що при розчиненні вуглекислого газу з повітря у воді утворюється слабка вугільна кислота. Концентрація СО2 в атмосфері зростає, насамперед через діяльність людини (в минулому році вчені зафіксували рекордний показник за останні 800 тисяч років), і як наслідок цього збільшується і кислотність Світового океану. За оцінками вчених, з середини XIX століття концентрація СО2  у воді зросла на 43%, а до кінця XXI століття вона буде перевищувати нинішній рівень в 2,5 раза.

Підвищена кислотність води впливає на життєдіяльність і поведінку живих істот: наприклад, вона заважає коралам будувати свої скелети.

Група Косіма Портеус (Cosima Porteus) з Ексетерського університету вивчала, як поводтиме себе у більш кислому середовищі сібас, або звичайний лаврак (Dicentrarchus labrax) – промислова риба із сімейства моронових.

«Ми порівняли поведінку молодих особин лаврака при рівнях СО2, типових для сьогоднішнього стану океану, і прогнозованих в кінці століття. У кислому середовищі риби були повільнішими і слабше реагували на запах хижаків. Ці особи також частіше завмирали, що означало стан тривоги», – розповів Портеус, чиї слова наводить прес-служба університету.

Для свого експерименту вчені помістили риб у воду з різними концентраціями вуглекислого газу і стежили за їх поведінкою в присутності запаху хижака – у воду додавалася жовч європейського морського чорта (Lophius piscatorius). Риби в кислішій воді менше рухалися і слабше реагували на «присутність» хижака, причому цей ефект посилювався з часом перебування у воді.

Крім того, дослідники вивчили активність периферичних сенсорних нейронів нюхової системи риби, даючи різні хімічні сигнали у «звичайній» і кислій воді. В якості таких сигналів були амінокислоти, які представляли в експерименті їжу, і кишкові рідини і жовч риб різних видів, зокрема хижаків. Для шести з десяти сигналів реакція ослабла майже наполовину, а для деяких, наприклад, для жовчі риб цього ж виду, в чотири-п'ять разів зросла порогова концентрація, при якій лаврак реагував на сигнал. Автори дослідження вважають, що кислотність води може впливати на те, як молекули речовин зв'язуються з нюховими рецепторами в носі риби. Схожі ефекти до цього спостерігалися у горбуші і європейського зеленого краба, відзначається в статті.

Нарешті, Портеус і його колеги перевірили, як кислотність води впливає на експресію генів, пов'язаних з нюхом, в епітелії носа і нюхової цибулини в мозку риби. З'ясувалося, що в більш кислій воді знижувалася синаптична пластичність (здатність синапсів перебудовуватися під впливом тих чи інших причин) нюхової цибулини і збудливість нейронів у всій нюхової системі – це, на думку вчених, свідчить про те, що в мозок риби надходило менше інформації про запахи. Крім того, при підвищеній кислотності води придушувалася активність генів, що беруть участь у розвитку нюхової системи у молодняка.

«Наші результати показують, що СО2  безпосередньо впливає на нюх риби, підвищена кислотність впливає на функціонування центральної нервової системи, на яку вказували попередні дослідження. Поки не ясно, як швидко риби зможуть подолати ці проблеми в міру зростання концентрації вуглекислого газу в майбутньому», – наголосив співавтор дослідження Рід Вілсон (Rod Wilson).

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»