Найбільша біржа фрілансу у світі Elance днями оприлюднила статистичні данні, згідно з якими до 2020 року фрілансом (роботою вдома, яку виконує позаштатний працівник) займатиметься 60% усіх працюючих на світовому ринку праці, а оборот від ринку віддаленої роботи складе 46 мільярдів доларів. Опитування, яке провела українська біржа фрілансу Proffstore показало, що в Україні роботою вдома займаються 34% дизайнерів, 25% технологічних фахівців та 17% людей, які працюють з текстами – журналісти, копірайтери, літературні редактори, коректори.

Кожного десятиліття на ринку праці змінюється перелік найбільш затребуваних професій. Одні професії стають популярними – інші втрачають свою значимість. Наразі найбільш топовими в Україні вважаються професії у сфері ІТ технологій (45%), торгівлі, маркетингу та  в банківській сфері.

Сьогодні багато молодих українців, які закінчили вищі навчальні заклади, шукають роботу саме в сфері ІТ-технологій. Їх об'єднує спільне бажання — стати фінансово незалежними. Адже ІТ-спеціалісти отримують досить пристойну заробітну плату.

Однак буває недостатньо закінчити вуз із відзнакою. Нерідко на співбесідах претенденти з червоними дипломами отримують від роботодавців відмову через брак досвіду. Отримавши відкоша, більшість шукачів роботи зневіряються у власних силах, іноді впадають у відчай, перестаючи шукати престижну високооплачувану роботу, а інші, навпаки, невдачами загартовують силу волі, самотужки беруться за самоосвіту, поповнюючи знання вдома за комп'ютером. Тому все частіше і частіше ми вживаємо слово фрілансер.

Переваги фрілансерів унікальні і багатогранні, але не всім людям до снаги працювати у цій царині. І хоча нині Україна входить у п'ятірку лідерів, поступаючись тільки США, Росії та Індії за кількістю висококваліфікованих ІТ-спеціалістів, значна частина з них – фрілансери, вільні люди, які самостійно обирають для себе роботу.

Основними плюсами цієї професії є вільний графік роботи, можливість самостійно визначати свою заробітну плату, і найголовніше – відсутність прив'язаності до робочого місця. Вранці фрілансер стрімголов не біжить в офіс, економить в день від двох до чотирьох годин часу на проїзд, не сидить щоденно в офісі до шостої години під пильним наглядом керівництва, не ганяється за кар’єрним ростом. Зекономлений час більшість «вільних художників» використовують для самоосвіти, вони стають інвесторами своїх знань і свого фінансового благополуччя. 

Але є в цієї професії і свої мінуси. Хоча їх не так і багато, але більшість людей боїться цих негараздів. До негативних моментів можна віднести нестабільність у роботі. Важко передбачити, скільки коштів можна заробити наприклад в серпні, а скільки у вересні чи в грудні. Нерідко трапляється так, що можна мати чимало замовлень за один раз, а потім цілими тижнями сидіти без роботи. Фрілансер не має і соціального пакету. Тому він не сміє хворіти, лікарняні йому ніхто не оплатить, і про відпустку має подбати заздалегідь, працюючи у вихідні і вечорами, заощаджуючи зароблені кошти на відпочинок.

Іноді фріланс приносить набагато більше користі, ніж робота в офісі. Набравшись досвіду, такі фахівці без проблем виконують найскладнішу роботу. Така співпраця вигідна і роботодавцю і фрілансеру. Роботодавець не витрачає кошти на робоче місце позаштатного працівника, а це оренда приміщення, обслуговування офісної техніки, економія електроенергії, виплати на відпустку і лікарняні. Фрілансер цінує свободу, він господар власного успіху. 

Молодих українських IT-спеціалістів найчастіше трудовлаштовують саме закордонні роботодавці, і не тільки через занижену оплату праці за надані послуги, але і через їхній високий професіоналізм. Опитування Proffstore також показало, що майже половина опитаних фрілансерів працює в цьому сигменті працевлаштування менше шести місяців.

І хоча нинішнього року, через складну ситуацію на Сході Україні попит на молодих IT-спеціалістів знизився, натомість на фахівців високої кваліфікації він зріс майже на 35% у порівнянні із минулим роком.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»