ЗАГАДКА ХВОРОБИ

Щораз більше людей у світі хворіють на цукровий діабет, але причини захворювання досі невідомі.

Що спричиняє діабет? Чи може бути причиною те, що з покращенням рівня життя наші помешкання стають більш стерильними? Чи послаблює це, а також сучасна їжа нашу імунну систему?

Наш пошук відповідей починається у Фінляндії – країні, де рівень захворювання на цукровий діабет першого типу один з найвищих.

Іріна мешкає у передмісті Гельсінкі. Якось, приблизно в десятирічному віці, їй стало дуже погано. Вона опинилася в лікарні.

«Я рада, що вижила. Я почувалася дуже погано і впродовж кількох днів мене повертали до життя»

В Іріни виявили діабет першого типу. Відтоді їй потрібні постійні ін’єкції інсуліну, щоб контролювати рівень цукру в крові.

«Я завжди мушу мати при собі інсулін, бо перед їжею мені потрібна доза короткого інсуліну, а в десятій вечора – постійна доза довгого».

Досі невідомо, що саме спричиняє діабет. Європейські дослідники вивчають так звану «гігієну» гіпотезу, згідно з якою надто чисті помешкання і харчові продукти без бактерій, можливо, послаблюють наше здоров’я.

В межах проекту DIABIMMUNE у Фінляндії спостерігають за сотнями немовлят і маленьких дітей, щоб зясувати, чому у багатьох з них згодом в житті виникають проблеми з імунітетом?

Різні зразки для аналізів збирають у лікарнях і відправляють до лабораторій, які беруть участь у міжнародному проекті.

В дослідницькому центрі Biomedicum Гельсінкі роботу очолює Мікаель Кніп – професор педіатрії в університеті Гельсінкі.

«Ось тут зразки сироватки, ректальні мазки, зразки калу, мазки з носової порожнини. А ось – зразки молока, яке дитина пє. Тут – зразки пилу з ліжка дитини».

В цих зразках може бути натяк на те, яких саме дитячих інфекцій бракує у Фінляндії, де населення більш урбанізоване, молоко стерилізоване, помешкання чистять хімікатами, а холодний клімат перешкоджає поширенню хвороботворних мікробів.

«Зараз ми вважаємо, що інфекції, яким дитина дає раду у віці до одного року, дуже важливі. Якщо у дитини тих інфекцій немає, то не розвиваються важливі імунні функції, а це призводить до таких хвороб як діабет, чи до алергій», – каже професор Геіккі Гойті з медичної школи університету Тампере.

Щоб випробувати ці гіпотези, до дослідження залучені також Естонія і Карелія, що в сусідній Росії, де рівень захворювання на діабет в шість разів нижчий, ніж у Фінляндії. Можливо це пов‘язано з різницею в умовах життя.

«Існують ознаки того, що в російській Карелії є більший контакт з мікробами, ніж у Фінляндії. І, звичайно, ми вважаємо, що це узгоджується з гігієнною гіпотезою. Тобто, що більші контакти з мікробами у ранньому віці пов’язані з меншими автоімунними недугами та алергіями», – каже професор Мікаел Кніп.

Ми перетинаємо кордон Фінляндії з Росією, щоб побувати в місті Петрозаводск – столиці Карелії.

У місті з населенням 270 тисяч понад 60 дитсадків беруть участь в дослідженні DIABIMMUNE. Сім’ї добровольців здають аналізи, беруть участь у вимірюваннях, зважуваннях та заповнюють такі ж анкети, як і в Фінляндії.

«Є дуже багато різноманітних питань: стосовно харчування і способу життя не лише дитини, але й нашої сім‘ї»,- розповідає учасник проекту Ілья Кунєцов.

Анкети дозволяють науковцям зібрати дані про умови життя кожної дитини. Це може бути пов’язано з симптомами і схильністю до захворювання на діабет. Лікар Светлана Пилова:

«Кожна сім’я заповнює кілька анкет, які складаються з різних частин, де в подробицях випитуємо матір про її вагітність, розвиток дитини, хвороби в сім’ї, дані про щеплення тощо. Отже ми отримуємо багато інформації, яку заносимо в базу в Інтернеті».

Дослідження, яке триватиме принаймні до 2013-го року, допоможе виявити мікробні чинники, які сприяють, чи запобігають діабету. Це створить передумови для можливої імунізації від цієї хвороби з допомогою, наприклад, пробіотичних харчових продуктів для дітей.

Наталія Доршакова керівник досліджень DIABIMMUNE: «Ми досягли певного успіху в лікуванні, але ми лікуємо симптоми і боремося з ускладненнями. Наші завдання: або не допустити розвитку автоімунного процесу, тобто зупинити провокуючі чинники, або зупинити сам автоімунний процес, що відбувається у підшлунковій залозі. Тому наша мета – знайти ці провокуючі чинники. Якщо будемо знати ворога, то будемо знати, як з ним боротися».

Зараз десятки тисяч зразків аналізів карельських дітей зберігають в Петрозавдску. Дослідники чекають на зміну російського законодавства, що дозволить вивезення аналізів для дослідження в Європі.

Тим часом ще один європейський проект досягає успіхів у місті Монтпельє на півдні Франції.

Новий високотехнологічний пристрій, який зараз випробовують в клінічних умовах, постійно реєструє рівень глюкози в діабетиків і попереджає їх про потребу діяти. Безпровідні сенсори, прикріплені до тіла, визначають склад крові та фізичну активність.

«Ці два сенсори передають інформацію третьому пристрою. Це прототип, розроблений в межах проекту DIAdvisor. Пристрій використовує зібрані дані, щоб передбачити рівень глюкози в крові на наступні кілька годин».

Маленький апарат повідомляє про коливання рівня глюкози в крові пацієнта і вираховує прогноз залежно від особистих характеристик кожної людини. Цю систему використовують 60 добровольців у трьох європейських країнах.

«Він завбільшки з мобільний телефон. Коли мені погано, коли наближається гіпоглікемія, я виймаю з кишені цей пристрій і бачу, що він мені радить зробити».

Система враховує фізичну активність, харчування, інсулінові ін’єкції та інші чинники, щоб вибудувати чіткі і вчасні передбачення.

«Знання про пониження рівня глюкози дає вам можливість вдатися до дій – з’їсти більше цукру, щоб не допустити гіпоглікемії. Теж саме і з гіперглікемією: звуковий сигнал закликає до коригування, щоб уникнути довготермінових побічних наслідків»

Під час цих випробувань дані апарату DIAdvisor перевіряють аналізами крові.

Один з керівників дослідження професор Ерік Ренар каже, що система передбачування була би дуже корисною пацієнтам, надаючи їм щоденні рекомендації.

«Для хворих на діабет, які використовують інсулін, найважче приймати рішення. Часто навіть знаючи, що рівень глюкози в крові небажаний, пацієнт, навіть освічений, не знає, що робити, бо боїться помилки. Ця система буде їм додавати певності чіткими рекомендаціями. Перші випробування показали, що система спрацьовувала правильно у понад 90% ситуацій. Вона ніколи не дає хибних рекомендацій: можливі невеликі неточності, але назагал усе правильно».

Подальші розрахунки алгоритмів можуть допомогти у створенні штучної підшлункової залози, полегшуючи життя мільйонам залежним від інсуліну діабетикам в усьому світі.

 Copyright © 2012 euronews