4,0% становило торік падіння українського ВВП, за уточненими даними Держстату. На думку фахівців Міністерства розвитку економіки та сільського господарства, це перевершило песимістичні сподівання відомства. Адже раніше воно передбачало падіння на рівні 4,2%, а уряд у березні 2020 року прогнозував 4,8% падіння.

Падіння ВВП у І кварталі становило 1,2% порівняно з попереднім звітом Держстату — мінус 1,3%, у ІІ кварталі — мінус 11,2% порівняно з мінус 11,4% відповідно, у ІІІ кварталі — мінус 3,5% (рівень попереднього звіту Держстату), у ІV кварталі — мінус 0,5% порівняно з мінус 0,7% відповідно.

«Уточнені звітні квартальні показники за 2020 рік свідчать, що Україна гідно витримала виклики пандемії COVID-19, пройшла пік падіння та перейшла до поступового налагодження виробничої діяльності й пристосування бізнесу до змін умов усередині країни й за її межами. На 2021 рік ми зберігаємо прогноз зростання економіки на 4,6% ВВП», — прокоментував цифри міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Підтримкою економіки виступав внутрішній споживчий попит. Споживчі витрати за підсумком минулого року зросли на 1,6% в умовах підвищення мінімальної (з 1 вересня 2020-го до 5000 гривень) і відповідно середньомісячної заробітної плати, зростання якої за підсумком року становило 7,4%.

Важливу роль відіграла підтримка держави, зокрема пріоритетність розподілу бюджетних коштів на забезпечення медичних потреб і відбудову транспортної й соціальної інфраструктури, а також населення та бізнесу для стимулювання попиту.

Падіння ВВП сформувала насамперед низька інвестиційна активність у реальному секторі економіки через втрати, яких зазнав бізнес. Найглибше падіння з основних складових ВВП спостерігалося з боку інвестиційного попиту; негативні підсумки зовнішньоекономічної діяльності через відносно низький зовнішній попит та світові протекціоністські тренди, що не дало вітчизняним виробникам змоги наприкінці року скористатися певним відновленням зростання світових цін на товарних ринках. Падіння експорту товарів та послуг за підсумком року становило 5,6% з більшими темпами падіння імпорту — на 9,6%.

У галузевому розрізі найвідчутнішого удару від впливу карантинних обмежень зазнала переважно сфера послуг. Галузь організації харчування за обсягом скоротилася на 28,5%, транспортна — на 16,4%.

Значно менших втрат зазнали галузі переважно орієнтовані на внутрішній ринок і ті, що змогли швидко адаптувати свою діяльність до нових умов, застосовуючи цифрові технології в умовах дистанціювання. Прикладом слугує фармацевтичне та хімічне виробництво, ІТ-сектор, фінансова галузь і, звичайно ж, охорона здоров’я.

Збільшити обсяг виробництва змогли галузі будівництва (+5,2%), оптової та роздрібної торгівлі (+4,9%), інформації та комунікацій (+2,3%).