«Як Європа підтримує трансформацію України» — презентація цього звіту днями відбулася у столиці. Його автор — колишній кадровий військовий, а нині старший науковий співробітник Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель. Цей орган заснували у 2007 році відомі європейські політики, бізнесмени, громадські діячі й активісти. ECFR називають одним із найвпливовіших мозкових центрів у Європі, який проводить аналітичні дослідження у сфері зовнішньої політики.

У роботі Густав Грессель проаналізував перебіг системних реформ в Україні за останні два роки, а також роль, яку відіграють у цьому процесі європейські інституції, й зусилля української влади в їх реалізації. Аналітик доходить висновку: вже наприкінці 2015 року стало зрозуміло, що момент істини для реформ, який виник в Україні відразу після революційних подій на Майдані, почав згасати. «Давні звички у веденні політики повернулися, вікно можливостей для швидких і радикальних змін, схоже, зачинилося», — заявив експерт під час презентації звіту.

Проте він наголошує, що, попри це, трансформація України у демократичну державу з ринковою економікою «не приречена на провал». На його думку, Євросоюз повинен відверто й чітко говорити про недоліки реформ в Україні та публічно називати імена тих українських політиків, які несуть відповідальність за їхнє гальмування. Лише в такий спосіб можна досягти істотного прогресу в реформах, переконаний експерт ECFR.

Проаналізувавши реформування всіх секторів економіки, він вважає найуспішнішими зміни в оборонному, банківському та сільськогосподарському секторах, проте різко критикує темпи судової й адміністративної реформ.

Євросоюз і його країни-члени надавали і надають Україні значну фінансову та експертну допомогу. Так, позаторік ЄС надав 3,16 мільярда євро, а в 2015/2016 роках — 1,8 мільярда. Найбільшими донорами серед країн ЄС торік була Німеччина, яка надала Україні 700 мільйонів євро, і Польща — 100 мільйонів.

Проте як зауважив посол Швеції в Україні Мартін Хагстрем, який взяв участь у презентації, європейським партнерам і донорам дуже важливо бачити в нашій країні людей, відданих реформам, особливо в регіонах. «Якщо таких партнерів немає, то не важливо, скільки грошей надасть ЄС, реформи однаково не спрацюють», — переконаний посол.

Євросоюз витратив багато зайвих дипломатичних зусиль на мінський процес, натомість їх варто було скерувати на українську владу. «Мінський процес — це лише інструмент для підтримання діалогу між сторонами, які ворогують, але це не чітка дорожня карта для пошуку мирного врегулювання конфлікту на сході України», — переконаний Густав Грессель.

Однією з найбільших помилок Євросоюзу щодо України експерт називає відтермінування безвізового режиму через кризу біженців у ЄС, попри те, що Київ виконав усі необхідні вимоги. «Блокування візової лібералізації завдало великої шкоди авторитету як ЄС, так і українських реформаторів», — дійшов висновку експерт.

Однак навіть за значної підтримки Брюсселя й активної роботи української влади процес дерадянізації України буде довгостроковим, вважає Густав Грессель. Причини цього –– зарегульованість, хаотичний розподіл ресурсів, дублювання повноважень, надмірні пільги для державних службовців. «ЄС має запастися терпінням і силами, оскільки процес реформ в Україні триватиме щонайменше десять років», — прогнозує експерт.