Доісторична акула мегалодон, яка в довжину досягала 18 метрів і зуби якої виростали до 18 сантиметрів, частково могла підтримувати постійну температуру тіла, як це притаманно теплокровним тваринам. Це вже не така дивина, адже білка акула і акула мако теж так можуть – їх температура залишається сталою від 20 до 30˚С, навіть якщо водне середовище значно холодніше.
Однак температура тіла мегалодона була теплішою. Дослідники з Університету Вільяма Патерсона порівняли вміст ізотопів вуглецю і кисню в зубах мегалодона і сучасних акул. За кількістю ізотопів в зубах можна зрозуміти, яка була температура тіла у тварини, коли у неї росли зуби. З’ясувалося, що температура тіла мегалодона була 35-40˚С –така ж, як у сучасних китів.
Але така теплокровність виникає завдяки більш активному обміну речовин, а щоб підтримувати такий обмін речовин, потрібно більше їсти. Тому, коли на Землі сталося чергове потепління і вся звична їжа мегалодона перемістилася у більш холодні води, мегалодони, як вважають автори роботи, вимерли з голоду. На нову їжу вони переключитися так і не змогли, а за ту нечисленну, до якої вони звикли, довелося конкурувати з іншими хижаками.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+