91 окрема Охтирська бригада підтримки доводить: інженерні підрозділи — це надійний щит, який дає змогу піхоті тримати позиції, а дронам — ефективно нищити ворога. Як саме працюють військові інженери, облаштовуючи рубежі, укриття та захисні споруди власними руками, йдеться у цій розповіді.
Сучасна тактика окупантів полягає в постійних спробах просочуватися маленькими піхотними групами, вишукуючи шпарини в нашій обороні. Щоб зупинити цей рух, зводять цілі комплекси інженерних загороджень.
«Тут ми створюємо рубіж із невибухових загороджень — дві малопомітні перешкоди (МПП), чотири єгози і потім ще дві МПП. І так весь рубіж. Таке загородження може навіть танк зупинити. Путанка добре намотується на гусянку і зупиняє. Ще й піхота в ній заплутується, її важко пройти. Тому це дуже дієва перешкода», — розповідає командир інженерносаперного взводу 91 Охтирської бригади з позивним «Сава».
Путанку та єгозу тягнуть навіть по воді. Загалом система перешкод добре працює в комплексі, особливо коли додаються ще й природні перепони. Наприклад, на іншій ділянці спочатку створюють протитанковий рів, який впирається в озеро. На його бруствері додатково натягують колючий дріт та МПП.
А далі йде кілзона — відкрита ділянка місцевості, на якій облаштовують так званий спотикач: дріт встановлюють на низьких кілках, що робить просування ворога вкрай складним. Найчастіше окупанти навіть не намагаються проходити такими ділянками, розповідає «Сава». А якщо наважуються, то там часто і залишаються.
«Такі перешкоди робимо, щоб призупинити ворога й тим самим дати нашим операторам БпЛА час, аби помітити і знищити його. Бо якщо рашисти залізуть кудись, скупчаться там, то треба буде якісь потужні засоби використовувати, щоб вибити їх. Чи людей на зачищення відправляти. Це все потенційні втрати. А такі загородження дуже допомагають їх стримувати», — пояснює військовий.
Працювати доводиться багато та за будьяких погодних умов, розповідає старший солдат Віктор. Його група зараз готує ділянку для облаштування кілзони.
«Наше завдання — вичистити посадку, щоб хлопці тут потім усе облаштовували — єгозу, МПП. Працюємо постійно. І в дощ, і в сніг. Часто літають ворожі дрони, тож доводиться ховатися», — пояснює він.
Буквально за годину перебування на цій ділянці роботи призупиняли двічі. Спочатку дуже близько пролетів FPVдрон, а згодом майже над самою ділянкою збили ворожого «шахеда».
Крім створення інженерних загороджень, військовослужбовці 91 окремої Охтирської бригади підтримки зводять фортифікаційні споруди. Зокрема опорні пункти, які використовує піхота для відбиття ворожих атак.
Командир інженерносаперного взводу Сергій на позивний «Марік» пояснює, що зараз вони будують одразу кілька десятків опорних пунктів, які розраховані на піхотне відділення.
«На цій ділянці роботи лише починаються. Спочатку прибираємо зайву рослинність, потім вириваємо ями для бліндажів та ходів сполучень. Нам допомагають громади. Наприклад, ці екскаватори було евакуйовано із Сіверськодонецька, і їхня громада долучилася до підготовки опорних пунктів», — розповідає Сергій.
Деякі опорні пункти вже повністю готові. Розмір укриття для особового складу — 34 метри, траншеї накриті гофрованим металом, є два виходи, три бійниці для контролю напрямків, облаштовано димар і вентиляцію. А сам бліндаж має три накати кругляку. Міцність такої конструкції перевірена боями, зауважує «Марік».
«Ми робили такі самі укриття на іншій ділянці. Хлопці звідти казали, що було пряме влучання з артилерії 152 калібру. Укриття витримало! Лише пилюка піднялася. А згодом біля того самого бліндажа приблизно за 10 метрів прилетів КАБ. Конструкція знову витримала. Звісно, хлопців контузило, але всі залишилися живі», — згадує командир взводу.
Будівництво — надзвичайно складна й небезпечна місія, адже в небі постійно літають ворожі дрони. Захист інженерів забезпечують групи прикриття, оснащені детекторами, засобами РЕБ та стрілецькою зброєю, за допомогою якої нещодавно вдалося збити три FPVдрони та одну «молнію».
Ворожі дрони полюють не лише на передові позиції, а й на логістику, тому підрозділ ще й встановлює та ремонтує антидронові сітки вздовж транспортних артерій у прифронтовій зоні. Ці конструкції рятують життя людей і техніку від ударів з повітря.
Такі сітки вже неодноразово доводили свою ефективність. Ближче до лінії розмежування в них можна побачити чимало ворожих дронів, які заплуталися і не досягли своїх цілей. А іноді трапляються й неординарні ситуації.
«Знаю, що ці конструкції якось врятували навіть від «шахеда». Він атакував вантажівку, але коли заходив на ціль, зачепився за металеву стійку та здетонував», — розповідає старший сержант Дмитро.
Він очолює групу вогневої підтримки, яка супроводжує побратимів під час монтажу та обслуговування сіток. Його головне завдання полягає у своєчасному виявленні ворожих дронів та попередженні людей.
«Намагаємося збивати дрони, якщо вони входять у зону нашого ураження. Буває таке, що витрачаємо весь запас боєкомплекту, який беремо із собою. Зазвичай це коли ближче до лінії бойового зіткнення працюємо. Здебільшого збивали «ланцети» та «молнії». Наша група загалом уже шість дронів знищила», — каже боєць.
Обслуговувати вже встановлені сітки доводиться часто. Адже не лише ворожі дрони можуть їх пошкодити: габаритні автівки також іноді чіпляють сітки та порушують конструкції. А захист з повітря потрібен завжди. Тож спеціальні групи військовослужбовців 91 бригади підтримки постійно доглядають за станом конструкцій.
Ми в Google+