ПРЕМІЯ

Ця сценічна робота франківців зібрала найбільше нагород

Офіційну церемонію вручення цьогорічної премії "Київська пектораль" розпочали співголови її оргкомітету - начальник Головного управління культури КМДА Світлана Зоріна та голова правління Київського міського творчого відділення Національної спілки театральних діячів України народний артист України Олексій Богданович. Саме з їхніх рук актор Національного театру російської драми імені Лесі Українки народний артист України Юрій Мажуга прийняв нагороду "За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва".

Слово "вчитель" - найголовніше

І було справді зворушливо почути від визнаного майстра сцени зізнання, що й цією "Пектораллю", й іншими успіхами він зобов'язаний своєму першому наставникові - режисеру та педагогу Володимиру Неллі. А ще Юрій Миколайович наголосив: "Слово "вчитель" я вважаю найголовнішим у нашій професії" і цим ніби задав певну тональність усій урочистості.

Тож згадав свого вчителя Володимира Оглобліна, талановитого постановника багатьох відомих вистав, Павло Юров, відзначений премією за кращий режисерський дебют - "Депо північне" О. Сигарєва в МТМ "Сузір'я". А Петро Тодорюк "Пектораль", одержану ним за кращу музичну виставу минулого року, - перше в Україні сценічне прочитання твору Ф. Пуленка "Перси Тіресія", - присвятив пам'яті свого педагога в Національній музичній академії України Валерія Курбанова. До речі, це була й нагорода Муніципальному театру опери і балету для дітей та юнацтва, керівництво і колектив якого не побоялися довірити постановку дебютантові, що більше відомий як учасник популярного молодіжного гурту "Авіатор".

Цього дня звучали слова визнання й на адресу інших митців старшого покоління, які своїми творчими ідеями, порадами, а часом навіть простою присутністю спонукають тих, хто поряд із ними, до нових пошуків і мистецьких досягнень. Засновника й художнього керівника Київського театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра народного артиста України і Росії, професора Едуарда Митницького першим згадав Олександр Курій, відзначений за кращу музичну концепцію, - адже саме Едуард Маркович запропонував йому використати у виставі "Три сестри" живу музику.

Згодом із вдячністю говорив про майстра, удостоєного цього дня "Пекторалі" в номінації "За кращу режисерську роботу", молодший його колега, теж режисер і педагог, Андрій Білоус, виставу якого "Щастя" за А. Платоновим у Новому театрі на Печерську визнано кращою серед здійснених торік на камерній сцені. Андрій одержував київську театральну премію вже втретє, а Борис Орлов, який зіграв у цій виставі роль Фірсова, - уперше. І це справді був кращий акторський дебют, бо виконавець не просто переконував глядачів у достовірності свого героя, а й зумів точно передати особливості авторського стилю Платонова.

Без гламуру - краще

Перемогу в номінації "За кращу жіночу роль" експерти віддали народній артистці України Наталі Сумській, несподіваній та яскравій у ролі Гортензії з вистави "Грек Зорба" за романом письменника Н. Казандзакіса "Життя й пригоди Алексіса Зорби". Саме ця сценічна робота франківців зібрала найбільше нагород: за чудове виконання в ній заголовної ролі "Київську пектораль" здобув народний артист України Анатолій Хостікоєв, а третю премію, найголовнішу з-поміж усіх, - "За кращу драматичну виставу" - вручили режисерові-постановнику народному артистові України Віталію Малахову. Він підкреслив, що її треба теж віддати Анатолієві Хостікоєву, який сприяв успіхові прем'єри не тільки як актор, а й також як автор творчої ідеї, співавтор інсценізації роману та цікавих режисерських рішень.

Ще одну нагороду приніс колективу Національного театру ім. І. Франка постановник вистави "Буря" Сергій Маслобойщиков -художнє оформлення ним власної сценічної інтерпретації твору В. Шекспіра було визнане гідним відзначення в номінації "За кращу сценографію".

Не лишилися поза увагою й вдалі вистави для дітей, серед яких кращою названо "Про Курочку Рябу та Сонечко Золоте" М. Петренка. Одержуючи відзнаку, молодий режисер Київського державного театру ляльок Марина Назаренко випромінювала не менше світла, ніж її весела й життєрадісна казкова вистава. Та не до веселощів було експертам, які вирішували долю премії: адже проігнорувавши їхню думку, оргкомітет "Київської пекторалі" скоротив кількість номінацій, вилучивши з їх переліку нагороди за кращі чоловічу й жіночу ролі другого плану та за краще пластичне вирішення вистави.

Нинішня церемонія вручення "Київської пекторалі" видалася значно скромнішою порівняно з попередніми, і без зайвих претензій на "гламурність", та це тільки пішло їй на користь. І випереджаючи тих, хто завжди вбачає якісь інтриги при розподілі премій, зазначу: якщо після перегляду кількох десятків прем'єрних вистав двадцять експертів-мистецтвознавців, не змовляючись, називають спершу по п'ять, на другому етапі - по три кращі творчі роботи, а потім із них обирають одну, певно, ці суб'єктивні думки в сумі максимально наближаються до об'єктивної оцінки.