Що вже зроблено на шляху медичної реформи і як зберегти здоров’я українців — такі теми порушували представники МОЗ, Всесвітньої організації охорони здоров’я, Світового банку, міжнародні та національ­ні експерти, лікарі й учителі з усієї країни.

Нині більшість неінфекційних захворювань пов’язані тютюнокурінням, вживанням алкоголю, недостатньою фізичною активністю й нездоровим харчуванням. «Десятиліттями медицина існувала, щоб лише лікувати, а не запобігати хворобам. Саме тому одним із ключових напрямів трансформації системи ще з 2016 року стала профілактика і превентивна медицина. Такий підхід найефективніший зокрема у боротьбі з неінфекційними захворюваннями», — нагадала в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

До гарантованого державою переліку послуг первинної медичної допомоги входять консультація в сімейного лікаря (терапевта й педіатра), профілактичні огляди й аналізи для груп ризику семи захворювань: цукрового діабету, СНІДу, туберкульозу, раку молочної залози, гіпертонії та інших серцево-судинних недуг, колекторального раку і раку передміхурової залози. Майже 28 мільйонів українців, котрі вже обрали свого терапевта й педіатра, можуть проконсультуватись і пройти обстеження абсолютно безплатно.

Окрему увагу нині приділяють навчанню медиків. Упродовж останніх років ВООЗ та МОЗ підготували понад 10 тисяч сімейних лікарів і медсестер у семи областях, щоб вони могли краще підтримувати пацієнтів та перерозподіляти функції в команді для ефективнішої роботи.

«Професіонали в галузі охорони здоров’я — важливе джерело інформації, а їхні тісні взаємини з людиною, яка звертається по медичну допомогу, слугують наріжним каменем системи охорони здоров’я, орієнтованої на пацієнта. Мусимо переконатися, що лікарі й медсестри мають знання та навички для діагностики і лікування серцево-судинних та інших неінфекційних захворювань. І вони мають бути в змозі надати доказову інформацію про ключові чинники ризику, скажімо, куріння, вживання алкоголю, нездорове харчування й недостатню фізичну активність і мотивувати людей до вибору здоров’я», — підкреслив представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.

Україна перебуває в процесі створення повноцінного інституту первинної медичної допомоги, повідомляє прес-служба МОЗ. Під час однієї з панельних дискусій заступник профільного міністра Павло Ковтонюк розповів про трансформацію цієї ланки.

«Зміни в медичній системі України розпочато з первинної ланки медицини, де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри. Ми запровадили вільний вибір лікаря, прив’язали фінансування до кількості пацієнтів, зробили зарплати лікарів гнучкими та орієнтованими на результат. Це спрацювало на сто відсотків», — переконаний Павло Ковтонюк. Він додав, що такий підхід дав змогу досягти ефективних змін за незначного інвестування держави.

«Ми інвестуємо 20% нашого бюджету в охорону здоров’я в покриття 80% потреб у лікуванні людей, — навів приклад Павло Ковтонюк. — Наше завдання — зробити цей сервіс первинної медицини максимально ефективним. Маємо переконувати людей, що їм потрібна ця послуга. Люди повин­ні розв’язувати проблеми зі здоров’ям зі своїм сімейним лікарем. Це наша кінцева мета».

Такі кроки особливо важливі для хронічно хворих. В нашій країні вже діє програма «Доступні ліки» для людей з гіпертонією, діабетом другого типу й астмою. Україну повністю забезпечено всіма необхідними вакцинами. Тож тепер владі потрібно розширювати послуги первинної допомоги для людей: додати паліативну допомогу, ведення вагітності, психологічну підтримку, послуги з лікування туберкульозу та СНІДу тощо.

«Маємо забезпечити такі умови, щоб люди могли отримувати їх на рівні спільноти», — переконаний посадовець.

Відділ новин
«
Урядового кур’єра»