Малі альянси України, серед яких «Люблінський трикутник» із Польщею та Литвою, «Асоційоване тріо» з Грузією і Молдовою, «Квадрига» з Туреччиною, зміцнюють безпеку нашої держави й дають їй змогу ефективніше просувати національні інтереси. Це світовий тренд: держави-однодумиці створюють малі альянси, в яких вирішують конкретні завдання. Нові формати відображають нову проактивну зовнішню політику нашої держави, спрямовані на створення поясу безпеки та процвітання для України й регіону між Балтійським і Чорним морями. На цьому міністр закордонних справ Дмитро Кулеба акцентував під час роботи Варшавського безпекового форуму. 

«Створений торік «Люблінський трикутник» — частина зовнішньополітичної стратегії, яка передбачає лідерство України. Що надає пріоритет втіленню стратегії саме лідерської зовнішньої політики? Наша держава за півтора року створила нові формати міжнародної взаємодії: «Люблінський трикутник», «Асоційоване тріо», «Квадрига», «Кримська платформа». Ми створюємо власні альянси, а не лише стукаємо у двері вже створених кимось форматів.

Міжнародний порядок денний протягом десятиріч формували великі міжнародні організації та альянси. ОБСЄ, Рада Європи, НАТО, ЄС та ООН структурували світовий лад. Нині насамперед внаслідок агресивних дій Росії великим альянсам дедалі складніше підтримувати міжнародний мир і безпеку. Тому великого значення набувають гнучкі регіональні формати. «Веймарський трикутник» свого часу допоміг Польщі повернутися до європейської політики. Нині «Люблінський трикутник» повертає Україну до простору Центральної Європи, до якого вона завжди історично належала», — зазначив Дмитро Кулеба.

Урядовець наголосив, що «Люблінський трикутник» активно розвивається, й назвав його пріоритетні теми взаємодії: розвиток торгівлі, зміцнення енергетичної безпеки, європейська та євроатлантична інтеграція України, спільна історична спадщина, сприяння міжособистісним контактам.

Дмитро Кулеба зокрема зазначив, що Україна й Польща нині мають дружні відносини, в яких чують одна одну.

Міністр говорив і про те, що російська окупація та мілітаризація Криму зруйнувала не лише територіальну цілісність України, а й усю безпекову ситуацію в Чорному морі, завдала удару по міжнародному правопорядку, створила перешкоди для торгівлі в Чорному морі. 

«Тісніша співпраця України та країн НАТО, більша присутність НАТО в Чорноморському регіоні здатні відновити безпековий баланс», — цитує прес-служба МЗС слова Дмитра Кулеби. 

Головний український дипломат рішуче відкинув принцип «не дратувати Росію», коли йдеться про політику НАТО у Чорному морі. 

«Чорне море завжди славилося морською торгівлею. Нині вона під загрозою через дії РФ. Відновлення балансу безпеки в Чорному морі необхідне також і для захисту торгівлі. Росію дратує сам факт існування Альянсу. Росія сприйматиме будь-які дії як провокацію. Питання лише, роблять країни щось чи ні. Якщо нічого не робитимуть, Росія робитиме це за них», — підкреслив міністр.

Він подякував присутнім на заході міністрам закордонних справ Туреччини, Фінляндії та Польщі за активну участь їхніх країн у створенні «Кримської платформи», спрямовану зокрема на подолання безпекових викликів мілітаризації тимчасово окупованого Росією українського півострова Крим.

У межах форуму Дмитро Кулеба обговорив із генеральною секретаркою ОБСЄ Хельгою Шмід моніторинг неконтрольованої частини українсько-російського кордону. Міністр висловив вдячність Хельзі Шмід за зусилля ОБСЄ із врегулювання ініційованого РФ російсько-українського збройного конфлікту та мінімізації негативних наслідків російської агресії для громадян по обидві сторони лінії розмежування. 

Український дипломат назвав рішення Росії про закриття місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску через державний кордон «Гуково» і «Донецьк» свідомим кроком задля руйнування мінських домовленостей. Він нагадав, що пункт 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року передбачає забезпечення постійно діючого моніторингу та верифікації з боку ОБСЄ державного кордону між Україною та Росією. Він наголосив, що Україна виступає за відновлення моніторингу неконтрольованої частини українсько-російського кордону. 

Співрозмовники обговорили підвищення спроможностей Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, аби вона могла повноцінно виконувати свій мандат, зокрема здійснювати моніторинг ситуації на кордоні з Росією і в тимчасово окупованому нею Криму.