Євросоюз запланував досягнути доброго стану всіх морів ЄС до 2020 року. Якщо хочемо бути прийнятими в європейську родину, то наші моря теж мають набути цього «доброго стану». А для початку треба зрозуміти, що з морем відбувається нині і що саме доведеться змінити на шляху до тої європейської «доброти».

Оскільки наука в нас при смерті, а науковий флот взагалі покійник, то Україна з величезною вдячністю прийняла допомогу проекту «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS II). Проект фінансується спільно Європейським Союзом та Програмою розвитку ООН, загальний бюджет становить 2 723 800 євро. Реалізація проекту розпочалася 1 квітня 2014 року і завершиться 31 травня 2018-го. Мета його — сприяння збереженню природного середовища Чорного моря. Зокрема, під час недавньої морської експедиції на наданому ЄС науковому судні «Маре Нігрум» («Гостинне море») Український науковий центр екології моря Мінприроди й Інститут морської біології НАНУ, грузинські та європейські науковці в 2016 році промоніторили 15 базових точок в акваторії України, а потім — ще стільки само в акваторії Грузії. Вели спостереження і в міжнародних водах. Про дослідження біля берегів Росії (у проекті задіяно три країни) на нещодавньому брифінгу щодо результатів проекту не повідомляли.

Зокрема, взято унікальні проби з глибини 2 кілометри. Їх проаналізовано з використанням найсучасніших методик та обладнання. До речі, центральну глибоководну частину Чорного моря востаннє повноцінно досліджували аж у 1990 роках, коли багатьох сучасних методів просто не існувало.

Науковці заявляють, що отримано нові дані, які дадуть відповіді на деякі болючі запитання. Такі як, «що найбільше забруднює Чорне море, зокрема, скільки, де і якого плаває сміття»? А також: «Які нові шкідливі речовини знайдено в морі?», «Який стан кисневого шару моря?» та «Наскільки різноманітне життя в морі (зокрема дані про дельфінів)?».

«Особлива цінність спільних чорноморських досліджень полягає в тому, — каже директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін, — що вперше отримано дані щодо мікроорганізмів глибинних вод і донних осадів у центральній частині водойми». Головна екологічна особливість нашого моря — те, що 87% його об’єму позбавлені кисню і заповнені сірководнем. Усе звичне нам «кисневе» життя сконцентроване у верхніх 200 метрах, нижче — царство бактерій, які прекрасно обходяться без кисню. Зануритися у вивчення цього світу — це як повернутися у далеке минуле Землі, коли вона ще не мала кисневої атмосфери.

З точки зору науки це, безумовно, цікаво, але не забуваймо, що для комфортного для риб, дельфінів, крабів та іншої живності прошарку моря наявність у воді достатньої кількості кисню — це питання виживання. Коли його бракує, стаються так звані замори (рибалки добре знають, що то таке). На нашому північно-західному шельфі це, на жаль, вже звичне явище. Воно посилюється через перенасичення морських вод органікою та змитими з берегів добривами. Науковці протягом експедиції приділили цій проблемі особливу увагу. Масштабні замори в Чорному морі офіційно зареєстровано уперше у 1973 році на площі 3500 квадратних кілометри в межиріччі Дністра та Дунаю і відтоді їх відстежують. Проте саме в цій експедиції вперше було застосовано нове обладнання, яке дало змогу дослідити замори докладніше.

Повний звіт про експедицію та її результати становить понад 500 сторінок. Спираючись на цей звіт, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак планує вдосконалити структуру нової Морської стратегії, яка міститиме програму заходів щодо покращення екологічного стану Чорного моря.