ТОЧКА ЗОРУ. Євро-2012 промайнуло, мов сон. Хіба ще з тиждень не працюватиме вся Іспанія (зрештою, 100 мільярдів єдиної валюти на рекапіталізацію банків уже в кишені). Італійці поплачуть трішки і все-таки на батьківщині — вони герої. Окрім історичної перемоги «червоної фурії», чемпіонат запам’ятається задоволеними фанатами, привітною міліцією, розмовами про корупцію та проблемами на українській залізниці. Однак сучасні стадіони і аеропорти, швидкісні, хай і не завжди, потяги та низку автодоріг, якими їхати не лише можна, а й приємно, уже ніхто не відбере. Якщо правильно використовувати цей потенціал, то витрати на Євро повернуться через 2-3 роки.

Звісно, ще болить голова у львівської міської влади за долю «Арени Львів», яку хотілося б прилаштувати у добрі руки. Сподіваємося, позитивне враження, яке місто Лева справило на гостей, стане у пригоді туристичному майбутньому краю, а отже, й місцевій скарбниці. Та головне — це неабиякий сплеск патріотизму серед нас самих.

Ми довели, що Україна — велика держава в центрі Європи, що тут немає сходу і заходу у розумінні політиків, а живуть дуже доброзичливі люди і країна може проводити заходи найвищого рівня. Єврочемпіонат розвінчав міфи про расизм українців, які так щиро тиражувала британська ВВС, — тепер темношкірого екс-гравця збірної Англії Сола Кемпбелла звинувачують в тому, що британська команда не мала достатньої підтримки на турнірі.

Президент Європейського футбольного союзу Мішель Платіні наголосив, що Польща, Україна та УЄФА можуть пишатися Євро-2012. Народи двох країн поставилися до справи з великим ентузіазмом і високо підняли планку на майбутнє. Непросто буде надалі відповідати таким високим стандартам.

У 2016-му у Франції вперше відбудеться фінальна стадія чемпіонату Європи за участю 24 команд. Мішель Платіні не сумнівається, що цей турнір також стане успішним. А водночас завважив, що нині обговорюється ідея проведення Євро-2020 не в одній або в двох країнах, а в кількох містах по всьому континенту. І доки виконавчий комітет УЄФА обіцяє попрацювати над цим проектом, аби у грудні обговорити ідею з представниками національних асоціацій, ми з впевненістю натякаємо полум’яному Мішелю, який у 2007 не вірив в успіх українсько-польської заявки: принаймні чотири міста–кандидати під ваш майбутній проект у нас уже є!