ЗАКОНОДАВСТВО

Зауваження глави держави до  нової редакції документу зайняли майже 50 сторінок друкованого тексту

Володимир НИКОНЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Як відомо, третього листопада минулого року Верховна Рада України прийняла в другому читанні і в цілому нову редакцію закону, яким регулюється митне законодавство. А 18 листопада до нього було внесено і проголосовано уточнення та доповнення, які викликали неоднозначну реакцію серед тих суб’єктів господарювання, інтереси яких вони найбільше зачіпають. Особливо різко відреагували на них міжнародні автоперевізники, які вважають, що однією зі статей закону їх безпідставно прирівняли до злісних порушників митних правил, а за незначні порушення застосовуватимуть санкції як до контрабандистів. З відповідним зверненням, в якому висловлюють своє обурення нововведенням, вони звернулися  в державні органи, в тому числі в Мін’юст, який проводив експертизу законопроекту перед тим, як він мав надійти на підпис главі держави.

21 грудня  Президент надіслав до Верховної Ради  свої зауваження до нової редакції Митного кодексу, які зайняли майже 50 сторінок друкованого тексту. А днями, як повідомили ЗМІ, він скористався правом вето щодо цього законопроекту і запропонував відтермінувати набуття його чинності до 1 січня 2013 року. Серед змін, внесених главою держави, зменшення вдвічі вартості товарів, які громадяни України мають право ввозити з-за кордону без сплати мита і ПДВ. Тобто замість безоплатного ввезення товарів на тисячу євро, як це пропонувалося в новій редакції Митного кодексу, пропонується встановити норму в 500 євро. Раніше існувала норма — 200 євро.

Враховуючи ж те, що нова редакція Митного кодексу мала вступити в дію з 1 січня цього року, в документі, підписаному Президентом,  зазначається, що в зв’язку з цим необхідно ухвалити зміни до Податкового кодексу та значної кількості підзаконних нормативно-правових актів. Зробити це за час, що залишився, після надходження документа з парламенту, практично неможливо. Також Президент пропонує внести зміни до цілої низки статей прийнятого документа. Оскільки, на думку правників, які провели експертизу проекту Митного кодексу, він не може бути підписаний також через те, що окремі його статті порушують конституційні гарантії права на підприємницьку діяльність, створюють ризики ухилення від оподаткування, порушення прав громадян.

 Цей документ не досяг повної мети, яку ставив перед собою законодавець, — приведення Митного кодексу України у відповідність до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення та інших міжнародних угод, до яких приєдналася Україна. Тому парламентаріям доведеться повернутися до його доопрацювання з урахуванням пропозицій і змін, внесених Президентом. На сьогодні ж залишається чинним Митний кодекс від 2002 року зі змінами, внесеними до двох його статей, у відповідності з підписаним главою держави законом щодо гуманізації відповідальності за порушення господарської діяльності.