СТАРЕ-НОВЕ. Більшість дерев у Тернополі посадили в 60-х роках минулого століття й нині чимало з них через аварійність потребують, аби їх спиляли. Від деяких уже залишилися пні. «Що робити з ними?», -- задумалися і комунальники, і екологи, і дендрологи міста. Адже викорчувати їх, по суті, неможливо, бо мають глибоку кореневу систему, а отже, можуть понівечити чи зруйнувати міські комунікації, тротуарну плитку, асфальтівку. Вирішили скористатися методом, який відомий давно, але ніхто його не застосовує у нашій країні, бо немає відповідної техніки. За словами заступника начальника управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології міськради Олега Соколовського, в Тернополі цей метод, можна сказати, повернули у сучасність, заради цього навіть придбали спеціальний бур. Ним і просвердлюють пні, роблять широкі лунки, засипають свіжим ґрунтом, а відтак у такий «горщик» висаджують молоде деревце.

На вул. Листопадовій, на якій  розміщена будівля міськради, ще десь років десять тому висадили алею рідкісного, мабуть, не лише для Тернополя багряника японського. Кілька дерев засохли й залишили по собі хіба пні. Тепер спеціальною технікою зруйнували основу цих пеньків. Садити у них багряник перед Архікатедральним собором УГКЦ вийшов і міський голова Сергій Надал. Треба зазначити, що у старих пнях на вулицях обласного центру приживлюватимуться й підніматимуться увись не лише унікальні дерева, а й не менш любі кожному тернополянину каштани та липи.

Тим часом «антипеньковою» практикою тернопільських комунальників уже зацікавилися колеги зі Львова, Івано-Франківська та деяких інших українських міст.