Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»

Депутати Херсонської обласної ради ухвалили зміни до Програми «Розвитку туризму та курортів у Херсонській області на 2019—2021 роки». Таким чином вони дали згоду на співфінансування Проєкту ДФРР під назвою «Перспективний розвиток спа- та велнес-туризму на засадах смарт-спеціалізацій: Дослідження природних лікувальних ресурсів Херсонської області (перший етап)». Про суть проєкту розповів начальник управління курортів та туризму Херсонської облдержадміністрації Микола Шаповал.

Він зазначив, що згідно з даними ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології» у Херсонській області 155 родовищ природних лікувальних ресурсів перспективних для використання у рекреаційній діяльності та медичній практиці. Це термальні та мінеральні джерела, солі та грязі. Але, нажаль, мають бальнеологічні висновки та правильно використовуються лише 13 об’єктів, а це менше 9% від загального ресурсного потенціалу. Це означає, що інші джерела використовуються нераціонально та навіть можуть зашкодити відпочивальникам. Причина в тому, що такі об’єкти не досліджені, тож управління не має про них інформації.

У зв’язку з цим, управління туризму та курортів спільно з Інститутом, визначили ще 24 об’єкти природних лікувальних ресурсів перспективних для використання, які потребують проведення першого етапу досліджень. Зокрема, необхідно здійснити оцінку їхньої якості та безпечності використання, визначити об’єм запасів, відповідність дійсним нормативам, можливості застосування у рекреаційній діяльності та медичній практиці. Для досягнення цього результату й розроблено Проєкт регіонального розвитку, який взяв участь у конкурсах проектів ДФРР.

Регіональна комісія з конкурсного відбору інвестиційних проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за кошти ДФРР підтримала цей проект та оцінила на 79 балів із 100 можливих. Загальна сума досліджень першого етапу складає 1546954,25 гривень, а співфінансування передбачається на рівні 20%. Тепер Проєкт мають розглянути на засіданні спеціальної комісії на центральному рівні.

Серед плюсів від реалізації Проєкту Микола Шаповал називає наступні: залучення інвестицій у розширення можливостей рекреаційної діяльності, впровадження «велнес» та «спа» технологій, створення бальнеологічних центрів; виникнуть підстави для оголошення окремих територій, що містять цінні природні лікувальні ресурси, курортами місцевого або державного значення. Окрім цього, втілення задуму означатиме значний поштовх для розширення асортименту туристичних послуг та подовження туристичного сезону. А ще, — збільшаться надходження до бюджетів всіх рівнів від туристичної діяльності та з’являться нові робочі місця. Тож туристична Херсонщина має значний потенціал для подальшого розвитку.